ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

З ПИТАНЬ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

ФЕДЕРАЦІЯ АЛЬПІНІЗМУ І СКЕЛЕЛАЗІННЯ УКРАЇНИ

СКЕЛЕЛАЗІННЯ

ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ ЗМАГАНЬ

м. Київ

С К Е Л Е Л А З І Н Н Я

Правила організації і проведення змагань для всіх заходів, що проводяться на території України.

Ці правила відповідають вимогам Міжнародних правил ICC станом на 2005 рік.

Правила підготували:

В.Г. Пономаренко суддя I категорії

Г.І. Чуб заслужений тренер України, майстер спорту з альпінізму, “Сніжний барс”,

провідний тренер Держкомспорту України

______________________________________________________________

За участю:

Л.М. Самсонова голова колегії суддів Федерації альпінізму і скелелазіння України, суддя національної категорії

Л.В. Зимова тренер зі скелелазіння альпіністського клубу

“Одеса”, суддя I категорії

М.В. Шалагін тренер зі скелелазіння альпіністського клубу

“Одеса”, майстер спорту України зі скелелазіння, суддя-підготовник I категорії

Правила не підлягають передруку та розмноженню без відома авторів та виконкому Федерації альпінізму і скелелазіння України

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

З ПИТАНЬ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

ФЕДЕРАЦІЯ АЛЬПІНІЗМУ І СКЕЛЕЛАЗІННЯ УКРАЇНИ

ЗАТВЕРДЖУЮ ПОГОДЖЕНО

Президент Федерації альпінізму і Заступник Голови

скелелазіння України Держкомспорту України

_____________________ ____________________

В.К. Симоненко М.В. Дутчак

С К Е Л Е Л А З І Н Н Я

ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ ЗМАГАНЬ

м. Київ

2005 р.

ЗМІСТ

Сторінка

І	Програма, категорії та види змагань
	1.1. Передмова	7
	1.2. Програма та види змагань	10
	1.3. Категорії змагань	11
II	Організаційні питання	12
III	УЧАСНИКИ ЗМАГАНЬ. Представники і тренери команд	14
	3.1. Обов’язки суб’єктів ФАіС України.	14
	3.2. Подача заявки команди на участь в змаганнях ФАіС України	14
	3.3. Квота спортсменів та офіційні особи	15
	3.4. Термін реєстрації учасників	15
	3.5. Міжнародні ліцензії	15
	3.6. Внески	16
	3.7 Екіпіровка, одяг та форма команди	16
	3.8. Вікові групи учасників всеукраїнських та міжнародних змагань	17
IV	СУДДІВСЬКА КОЛЕГІЯ	20
	4.1. Чисельний склад суддів	20
	4.2. Головний суддя	21
	4.3. Головний секретар	22
	4.4. Заступники Головного судді	22
	4.5. Постановник трас	23
	4.6. Судді-підготовники трас	23
	4.10. Суддя при учасниках	24
	4.11. Секретаріат та інформація про хід змагань	24
	4.12. Лікар на змаганнях	24
	4.13. Інспектор змагань	25
V	ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ ТА СУДДІВСТВА ЗМАГАНЬ	25
	5.1. Траси змагань	25
	5.2. Безпека	27
	5.3. Реєстрація та зона ізоляції	28
	5.4. Ознайомлення з трасою та практика	29
	5.5. Підготовка до старту	29
	5.6. Підготовка і обслуговування стіни для скелелазіння	30
	5.7. Технічний інцидент	30
	5.8. Визначення місць після кожного раунду змагань	31
	5.9. Використання відеоапаратури для суддівства	32
	5.10. Зона ізоляції і транзиту	32
	5.11. Ранжирування, стартові списки учасників	33
	5.12. Призупинення спроби спортсмена на трасі	34
	5.13. Дискваліфікація учасника	35
VI	Правила проведення змагань на ТРУДНІСТЬ	35
	6.1. Вступ	35
	6.2. Кількість учасників і порядок обстеження	36
	6.3. Час на маршруті	37
	6.4. Процедура лазіння	37
	6.5. Замір висоти	39
	6.6. Ранжирування, стартові списки змагань	39
	6.7. Квоти на кожен раунд	40
	6.8. Зупинка спроби на трасі	40
VII	Правила проведення змагань з БОЛДЕРИНГУ	41
	7.1. Вступ	41
	7.2. Загальні положення	41
	7.3. Період обстеження	42
	7.4. Процедура лазіння	43
	7.5. Завершення спроби	43
	7.6. Технічний інцидент	44
	7.7. Ранжирування після кожного раунду	44
	7.8. Квота для кожного раунду	45
VIII	Правила проведення змагань на ШВИДКІСТЬ	45
	8.1. Вступ	45
	8.2. Вимоги до трас	46
	8.3. Техніка безпеки	46
	8.4. Техніка страховки	46
	8.5. Визначення часу проходження траси	46
	8.6. Кількість учасників, ранжирування та порядок стартів	47
	8.7. Демонстраційний період та період обстеження	50
	8.8. Період підготовки до лазіння	50
	8.9. Процедура лазіння	51
IX	МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ ЗМАГАНЬ	52
	9.1. Обладнання/ приміщення, яке необхідне для проведення змагань	52
	9.2. Організаційний персонал	52
	9.3. Безпека	53
	9.4. Вимірювання висоти та фіксація часу	55
	9.5. Інформація про результати	56
	9.6. Стартовий список змагань	57
	9.7. Відеозапис трас	57
	9.8. Медичне обслуговування	58
	9.9. Допінг-контроль	59
	9.10. Медіа-служба	59
	9.11. Страховка	60
	9.12. Церемонія нагородження	60
Х	СТІНА ДЛЯ СКЕЛЕЛАЗІННЯ	61
	10.1. Стіна для скелелазіння та встановлення трас	61
	10.2. Інвентар та устаткування	62
ІХІ	ДІСЦИПЛІНАРНІ ЗАХОДИ, АПЕЛЯЦІЇ ТА ДОПІНГ-КОНТРОЛЬ	63
	11.1. Дисциплінарні заходи під час проведення змагань	63
	11.2. Учасники	63
	11.3. Офіційні особи команди	65
	11.4. Інші особи	65
ХІІ	ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙ	65
	12.2. Апеляційне журі	65
	12.2. Апеляції, які подаються вслід за опублікуванням результатів кожного раунду	66
	12.3 Апеляція проти рішення судді щодо спроби учасника на трасі	66
	12.4. Апеляція до Дисциплінарної комісії	67
	12.5. Дисциплінарна комісія	67
	12.6. Апеляційні внески	67
	12.7. Апеляції, які подають вслід за опублікуванням, – процедура після змагань	68
	12.8. Рекламні права і право трансляції на телебаченні	68
	12.9. Додатки	69

ПЕРЕДМОВА

Скелелазіння – пересування по скельним маршрутам, лазіння по скелям – одна із найважливіших складових альпінізму. Будучи природним способом пересування альпіністів, дослідників по скельним ділянкам шляху у горах, скелелазіння не зразу сформувалося в самостійний вид спорту. Вимоги до підвищення розуміння альпіністами необхідності відпрацювання елементів техніки пересування по скелям дали поштовх до появи скелелазного змагання як засобу перевірки та стимулювання скельної технічної підготовки альпіністів.

Скелелазіння зародилося в СРСР. В 1945 році на великих каменях, розкиданих навколо альпіністського табору “Медик” у Цейському районі Кавказу (східна частина Центрального Кавказу, Північна Осетія), досвідченим альпіністом начальником табору І.І. Антоновичем була проведена подоба змагання з урахуванням швидкості проходження маршруту та техніки лазіння, направленого на оцінку скельної підготовки інструкторів табору. Досвід таких заходів був узагальнений та втілився у конкретну програму, положення та правила змагання. У 1947 році на скелях Донбаю (західний Кавказ) в районі альптабору “Молнія” були проведені перші офіційні змагання зі скелелазіння серед інструкторів альпінізму з застосуванням усіх атрибутів спорту (правила, судді, секундоміри, призи, глядачі). Цей рік прийнято вважати початком спортивного скелелазіння.

З 1948 року більшість великих змагань проводилася У Криму. Перша (1948 р.) і друга (1949 р.) першості профспілок СРСР пройшли на скелях Нижньої Ореанди та Нікітського ботанічного саду. Перший чемпіонат СРСР був проведений на цих же скелях у 1965 році.

До початку 80-х років XX століття змагання зі скелелазіння проводилися тільки на природних скелях. Незалежно від виду програми (індивідуальне лазіння, парні гонки та інше), це було швидкісне лазіння з урахуванням техніки пересування, тобто спринт на вертикалі. У цей період успішно виступали, ставали чемпіонами і призерами спортсмени України В. Громко (Феодосія), С. Бершов (Харків), М.Туркевич (Донецьк), С. Недосєкова, Р. Балаликіна та І.Ганущак (Київ), В. Фатчева (Ялта), В. Куршакова (Дніпропетровськ) та інші. У наступні роки цей список поповнили С.Калошін (Севастополь), Г. Василенко і Ю. Черняєв (Сімферополь), М.Сулимовський і В. Скорик (Київ), І. Шарабура (Стрий Львівської обл.) та інші.

У середині 80-х років XX століття спортивне скелелазіння вийшло на міжнародну арену. Але лазіння по природному рельєфу за кордоном не прижилося із-за малої кількості глядачів, у зв’язку з віддаленістю скель від місця мешкання, капризності погоди, проблем із збереженням екології у зазначених районах. Тому там для спортивного скелелазіння поступово почали використовувати штучні скелі (імітатори скель) – спеціальні скелелазні стенди, поверхня яких обшита дерев’яними та полімерними матеріалами, з опорами для рук і ніг (зацепами). І з кінця 80-х років минулого століття практично усі міжнародні змагання почали проводитися на таких стендах.

Слідом за закордоном, з початком становлення незележності нашої держави, стенди для спортивного скелелазіння почали будуватися і в Україні, хоча саме вона і є родоначальницею подібних стендів. Ще у 1940 році на науковій конференції Українського інституту фізкультури львів’янин П.Т. Собенко подав проект першого штучного стенду (штурмової стінки для тренування альпіністів) і одержав схвалення. Він же у 1949 році реалізував свою розробку на території альпіністського табору «Накра» (західна частина Центрального Кавказу) у вигляді спеціальної дерев’яної стінки з зацепами. Це, по суті, був перший у світі скелелазний стенд. На території України перші найпростіші тренувальні скелелазні стінки з’явилися на початку 60-х років минулого століття у Києві в спортзалах Державного університету та Політехнічного інституту.

У 1987 році Міжнародна спілка альпіністських асоціацій (UIAA), яка об’єднує різні організації (асоціації, федерації, клуби), що на національному рівні займаються розвитком різних видів гірського спорту, заснувала Комісію спортивного скелелазіння (СЕС) для розвитку цього виду спорту. В кінці 1994 року СЕС була перетворена у Міжнародний комітет спортивного скелелазіння (ІСС) з більш розширеними повноваженнями. На базі розроблених міжнародних правил змагань зі скелелазіння, що передбачають змагання у трьох видах програми, як-то “швидкість”, “трудність” і “болдерінг” (серія коротких зверхтрудних трас), ІСС щорічно проводить чемпіонати світу і Європи, Кубки світу і Європи та інші міжнародні змагання. Українські скелелази беруть активну участь в цих заходах, показують прекрасні результати, завдяки чому здобули високий рейтинг міжнародного визнання. У списку чемпіонів світу, Європи, переможців Кубка світу та призерів цих змагань значаться імена українських скелелазів: у швидкісному лазінні – Андрій Веденмєєр (перший заслужений майстер спорту України зі скелелазіння, Ялта), Ольга та Володимир Захарови (Харків), Максим Стєнковий (Нікополь), Олена Рєпко (номінантка міжнародної нагороди Лоуреса 2001 р., Харків), Євген Кривошейцев (Одеса), Олександр Паукаєв (Київ); в “трудності” – Максим Петренко (Луганськ), Олена Остапенко (Харків); в “болдерінгу” – Наталія Перлова та Серік Казбеков (Дніпропетровськ). В молодіжних першостях світу різних років перемагали: Максим Петренко, Кирило Шевченко, Маргарита Усатюк, Олександр Лахін, Ольга Шалагіна, Максим Стєнковий, Ольга Лосинська; здобували призові місця: Олег Гребенюк, Ольга Лосинська, Олександр Салімов, Михайло Шалагін, Наталія Столярова, Олексій Шульга, Катя Бушева, Дмитро Бабіч, Максим Осипов та інші.

У ці досягнення спортсменів немалу лепту внесли тренери зі скелелазіння. Це заслужені тренери України: Маргарита Панферова, Валентина Маренич (Держкомспортом України визнана кращим тренером України за 1999 рік серед тренерів з неолімпійських видів спорту), Наталія Кудренко, Олена Корнєєва, Вікторія Лось, Григорій Чуб, Валентина Куршакова, а також Лілія Самсонова, Ігор Гончаренко, Ольга Кисельова, Олександр Петренко, Любов Зимова, Марина Сосновських, Анатолій Лєх та інші.

15 червня 1995 року на 104-ій сесії Міжнародного Олімпійського Комітету (МОК) UIAA був прийнятий у олімпійську сім’ю. У становленні цього позитивного рішення основний здобуток вніс високий рівень розвитку спортивного скелелазіння у міжнародному масштабі. В результаті відкрилася реальна перспектива включення спортивного скелелазіння у програму Олімпійських Ігор. І перший крок у цьому напрямку зроблений. Спортивне скелелазіння включено у програму VII Всесвітніх ігор з неолімпійських видів спорту 2005 року.

Велику роль у підготовці наших скелелазів до успішного виступу на змаганнях українського рівня та міжнародного масштабу грають правила проведення змагань зі скелелазіння. Вони обумовлюють програму змагань і правила реалізації змагань у кожному виді, правила суддівства (оцінка дій скелелаза при проходженні траси), вимоги до рівня (категорії) змагань, до організації (підготовки та проведення) змагань, до місця проведення, до суддівської колегії в цілому та до кожного судді; також вони визначають дисциплінарні заходи під час проведення змагання, процедури апеляції та допінг-контролю. Правила проведення змагань зі скелелазіння постійно вдосконалюються відповідно до розвитку скелелазіння.

Правила проведення змагань зі скелелазіння ураховують сучасні міжнародні вимоги. Вони необхідні і суддям зі скелелазіння, і спортсменам-скелелазам, і їх тренерам.

Вивчайте ці правила! Їх знання та дотримання будуть сприяти забезпеченню успіху кожного скелелаза – і спортсмена, і тренера, і судді.

Валентин Симоненко,

Президент Федерації альпінізму і скелелазіння України,

заслужений тренер України, майстер спорту.

ПРОГРАМА, ВИДИ ТА КАТЕГОРІЇ ЗМАГАНЬ

1.1. Вступ

Федерація альпінізму і скелелазіння України складає календар, організовує змагання III–IV рангу, надає допомогу організаторам щодо проведення змагань V–VI рангу, координує роботу регіональних відділень, виконує контроль за дотриманням Правил і розрядних вимог, а також представляє інтереси України в IFSC та інших міжнародних організаціях, що розвивають скелелазіння.

На міжнародних змаганнях перевіряються і ставляться траси суддями, які мають міжнародні ліцензії. На всеукраїнських змаганнях перевіряються і ставляться траси суддями, які мають кваліфікацію, що відповідає рангу змагань.

Лазіння на стендах у закритих приміщеннях сприяє бурхливому розвитку спорту. Водночас зростає і число любителів лазіння на природних скелях.

IFSС є органом, що відповідає за організацію і контроль проведення міжнародних змагань зі спортивного скелелазіння та здійснює:

а/ прийом заявок на організацію міжнародних змагань від країн-учасниць;

б/ схвалює заявки, якщо вони мають організаційне і фінансове забезпечення і якщо це робиться в інтересах спорту;

в/ контроль усіх технічних і інших аспектів спорту.

Всі міжнародні змагання під патронатом IFSС проводяться згідно з Правилами змагань.

Федерація альпінізму і скелелазіння України (далі Федерація) представляє інтереси України в IFSС.

Федерація здійснює організацію і проведення національних, обласних і міських змагань всіх рівнів зі скелелазіння безпосередньо або довіряє їх проведення своїм колективним членам (Суб’єктам) під контролем комітету скелелазіння Федерації згідно з даними Правилами, що відповідають міжнародним вимогам.

Виконком Федерації здійснює координацію і контроль за змаганнями зі скелелазіння, що проводяться на території України.

1.2. Ранги змагань

1.2.1. Всі змагання зі скелелазіння розподіляються на такі ранги:

I ранг – ігри Олімпіад, Всесвітні ігри;

II ранг – ЧС, ЧЄ, КС, що включені до календаря міжнародних змагань;

III ранг – ЧУ, розиграш Кубка України, що включені до календарного плану спортивних змагань України, крім молодіжних спортивних груп;

IV ранг – ЧУ, інші всеукраїнські змагання серед спортсменів молодіжних вікових груп, що включені до календарного плану спортивних змагань України;

V ранг – чемпіонати АР Крим, областей, міст Києва, Севастополя, ФСТ та відомств, що включені до календарного плану спортивних змагань, крім молодіжних спортивних груп;

VI ранг – чемпіонати областей, ФСТ і відомств серед спортсменів молодших вікових груп, чемпіонати міст, районів, СК, спортивних шкіл.

1.3. Програма і види змагань

До програми змагань може входити один або декілька нижчезазначених видів змагань:

а) змагання на трудність визначаються як змагання із скелелазіння з нижньою страховкою, де кожна відтяжка виготовлена у відповідності до вимог UIAA і де досягнута висота (або у випадку траверсу – найбільша відстань вздовж осьової лінії траси) повинна визначати результат учасника у раунді змагань;

б) змагання на швидкість – визначаються як змагання із скелелазіння з верхньою страховкою, де час, за який учасник пройшов дві траси (один забіг), визначає результат учасника у відповідному раунді змагань;

в) “болдеринг” – це змагання, які складаються із серії проблемних трас (з ряду індивідуально-технічних перешкод при лазінні). Що стосується безпеки, то кожна тяжка траса проходиться або з страховкою (нижньою гімнастичною або верхньою) або без неї.

1.3.1. Змагання на трудність та “дуель” ( дуель – це один із видів змагань на трудність) можуть стартувати

а) після візуального офіційного періоду обстеження траси;

б) після демонстрації траси уповноваженим суддею по трасах;

в) після офіційного опробування;

г) фінальний раунд – “дуель”.

1.3.2. Проходження трас в змаганнях на швидкість проводиться після демонстрації траси уповноваженим суддею по трасах;

1.3.3. Міжнародні змагання можуть проходити в окремих видах для змагань на трудність, на швидкість, “болдеринг”.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ

2.1.1. Змагання зі скелелазіння можуть проводитись будь-якою спортивною організацією чи колективом фізкультури у відповідності з цими Правилами, Положенням про змагання і Регламентом змагань.

Змагання починаються церемонією відкриття і закінчуються церемонією нагородження переможців та закриття.

2.1.2. Тільки члени-суб’єкти Федерації мають право подавати заявки на організацію офіційних змагань, що включені до українського календаря.

При проведенні відкритих українських змагань до участі допускаються спортсмени других країн за узгодженням з організаторами змагань та головним суддею.

Для організації та проведення міжнародних змагань на території України Федерація повинна в установлений термін отримати дозвіл від органів місцевої виконавчої влади та узгодити з Держкомспортом України.

2.1.3. Для змагань III і IV рангу кандидатури Головного судді і Головного секретаря погоджуються з Виконкомом Федерації та за поданням Федерації затверджуються Міністерством.

Комітет скелелазіння погоджує з Виконкомом Федерації склад суддів для змагань III і IV рангу.

Виконком Федерації призначає і затверджує кандидатуру інспектора на дані змагання.

2.1.4. Організація, що проводить змагання, відповідає за виконання усіх заходів, необхідних для безпеки учасників, суддів та глядачів у межах зони змагань.

2.1.5. 2.1.5. Організація, що проводить змагання, зобов’язана:

– своєчасно розіслати Положення про змагання – не пізніше ніж за 30 днів до початку змагань. Положення про змагання III і IV рангу затверджуються, а V рангу – узгоджуються з Виконкомом Федерації;

– утворити Організаційний комітет з підготовки і проведення змагань;

– укомплектувати Головну суддівську колегію;

– забезпечити якісну підготовку трас для проведення змагань, місць для розминки і відпочинку учасників, місць для розміщення суддівських бригад та глядачів;

– організувати матеріально-господарче і технічне забезпечення, медичне обслуговування змагань;

– організувати розміщення учасників та суддів, а також роботу обслуговуючого персоналу;

– передбачити наочну агітацію, пропаганду та інформацію про змагання з обов’язковим відзначенням організатора змагань:

а) для III і IV рангу – Міністерство і Федерація;

б) для V рангу – Федерація та організація, що проводить;

– забезпечити фінансову гарантію і оплату витрат на відрядження інспектора змагань (для змагань III і IV рангу);

– передбачити застосування відеотехніки.

2.1.6. Під час проведення змагань і монтажі-демонтажі трас повинен бути присутній лікар або інший медичний працівник, чия кваліфікація достатня для надання першої медичної допомоги.

2.1.7. Змагання проводяться у відповідності з Положенням, затвердженим організацією, що їх проводить. Вимоги Положення не повинні суперечити цим Правилам. Не допускається змінювати і доповнювати Положення під час проведення змагання.

Положення про змагання I і II категорії повинно бути погоджене з Федерацією і розіслане не пізніше як за 30 днів до початку змагань.

2.1.8. Положення повинно вміщувати:

– найменування змагань;

– строк і місце проведення змагань;

– керівництво змаганнями (з адресами, телефонами);

– програму змагань;

– склад учасників, умови допуску і прийому учасників;

– умови проведення змагань (порядок і строки подання заявок, порядок визначення результатів, порядок жеребкування, нагородження переможців);

– фінансові витрати по проведенню і участі у змаганнях.

2.1.9. Заявки на участь у змаганнях подаються у строки, встановлені Положенням про змагання. Командна заявка повинна бути підписана керівником організації і завірена її печаткою з візою лікаря про допуск до змагань.

2.1.10. Відповідальність за порушення в підготовці та організації змагань несе організація, що їх проводить.

Відповідальність за порушення, допущені при проведенні змагань, несе Головний суддя.

Відповідальність за безпеку учасників, суддів та глядачів, тільки на час проведення змагань, несуть Головний суддя і заступник Головного судді з безпеки.

Відповідальність за порушення вимог безпеки несе безпосередньо винуватець порушення.

2.1.11. За грубе порушення Правил змагань і вимог безпеки Головний суддя має право відсторонити від змагань учасника або команду (у цьому випадку результати учасника або команди анулюють).

III. УЧАСНИКИ, ПРЕДСТАВНИКИ І ТРЕНЕРИ КОМАНД

3.1. Обов’язки суб’єктів ФАіС України

3.1.1. Суб’єкти – члени Федерації забезпечують, щоб їх члени:

а) керували, сприяли та активно розвивали спорт в своїй країні, чітко дотримувались принципів Олімпійської Хартії, медичного кодексу MОК, Положень ФАіС України, а також правил, які регулюють проведення Всеукраїнських спортивних змагань із скелелазіння;

б) розуміли та дотримувались спортивних Положень та Правил, а також сприяли та забезпечували дотримання їх спортсменами та офіційними особами принципів спортивного партнерства;

в) постійно та активно боролись проти використання наркотиків та інших заборонених речовин їх спортсменами та офіційними особами; слідували всім правилам щодо проведення тестувань поза змаганнями;

г) не допускали використання будь-яких методів та практик, які можуть спричинити загрозу здоров¢ю або фізичному розвитку спортсменів;

д) взяли на себе обов¢язки боротися з будь-якою спробою маніпулювання Положеннями та Правилами на користь своїх спортсменів та офіційних осіб команди;

ж) домагались поважного ставлення з боку своїх спортсменів та офіційних осіб до інших спортсменів, офіційних осіб та всіх інших осіб, які мають відношення до спорту як під час проведення змагань, так і поза змаганнями.

3.2. Подача заявки команди на участь у змаганнях, що затверджені ФАіС України

3.2.1. Кожний суб’єкт-член ФАіС України має право подати заявку на участь у змаганнях чоловічої та жіночої команд за наступних умов:

а) якщо вони відповідають Положенню про номінацію та реєстрацію учасників;

б) якщо вони дотримуються Положень про фінансові зобов¢язання перед ФАіС України;

в) якщо вони не суперечать будь-якому рішенню або відповідним необхідним діям, які пов¢язані з рішенням дисциплінарної процедури ФАіС України.

3.3. Квота команди (спортсмени та офіційні особи)

3.3.1. Учасники: квота команди визначається залежно від виду змагань;

На міжнародних змаганнях з 2005 року будуть визначатись командні заліки у всіх видах змагань, як для кожного виду змагань, так і для загального Кубка світу. Командний залік підраховується за сумою рейтингових балів Кубка світу учасників команди, що показали кращий результат. Кількість учасників обмежується квотою команди на кожних змаганнях. Також будуть визначатись результати двоєборства (боулдеринг та трудність).

3.3.2. Офіційні особи:

Офіційні особи команди можуть входити і залишати ізоляційну зону за тих же умов, що застосовуються й до спортсменів. Тільки за окремих обставин та за окремим дозволом головного судді будь-якій офіційній особі команди (включаючи медперсонал) дозволяється підійти та/або спілкуватися зі спортсменом під час його перебування в ізоляційній/змагальній зоні. Недотримання цього положення веде до негайної дискваліфікації спортсмена.

Офіційним особам команди не дозволяється супроводжувати своїх спортсменів до стіни для скелелазіння під час проведення офіційного обстеження траси. Офіційним особам команди не дозволяється спілкуватись в будь-якій формі з будь-яким скелелазом під час офіційного проходження траси. Недотримання цього положення веде до негайної дискваліфікації спортсмена.

3.4. Терміни реєстрації учасників

3.4.1. Кожний суб’єкт ФАіС України повинен дотримуватись термінів реєстрації учасників, зазначених в інформаційному Положенні змагань, що розповсюджується Держкомспортом та Федерацією.

3.5. Міжнародні ліцензії

3.5.1. Кожна федерація-член має забезпечити, щоб кожен спортсмен, якого вона має намір заявити на участь у санкціонованому ICС змаганні, на той час мав міжнародну ліцензію ICС. Тільки федерації-члени мають право подавати заяви на видачу або поновлення міжнародної ліцензії ICС.

3.5.2. Для отримання міжнародної ліцензії кожна федерація має подати на кожного спортсмена:

а) замовлену офіційну заявочну форму;

б) сплатити встановлений ICС внесок за видачу нової ліцензії, на основі отриманого рахунку.

3.5.3. Термін дії кожної ліцензії–один календарний рік ; напр-д, з 1 січня по 31 грудня. Від імені своїх спортсменів кожна федерація може поновляти ліцензію кожного року, заповнивши офіційну заявочну форму і надіславши її до ICС; кожна заявка супроводжується сплатою внеску за поновлення ліцензії.

3.5.4. Кожен учасник повинен бути членом федерації-члена, громадянином країни якої він/вона є. У випадку, якщо учасник має подвійне громадянство, то такий учасник повинен обрати одну федерацію-члена щоб представляти її на санкціонованих ICС змаганнях. Не дозволяється змінювати заявлену національну асоціацію, за винятком досягнення домовленості про це між заявленою федерацією, запропонованою федерацією та ICС.

3.6. Внески

3.6.1. Оплату всіх внесків (напр-д членських, вступних, ліцензійних, апеляційних і т.д.) та всіх інших витрат бере на себе виключно федерація –член.

3.6.2. Вступний, ліцензійний та інші внески :

федерація-член повинна зробити оплату суми за рахунком, виданим ICС, протягом 90 днів з дати видачі рахунку. Невиконання цієї умови веде до нижчезазначеного в п.7.4.

3.6.3. Апеляційний внесок: апеляційний внесок визначається згідно з Апеляційним положенням ICС. Апеляція не приймається до тих пір, поки не буде оплачено апеляційний внесок.

З.6.4. Всі федерації-члени, які не дотримуються Положень ICС про оплату внесків, згідно з Положенням та статутом можуть бути тимчасово або назавжди усунені від членства в ICС.

3.6.5. Шкала оплати внесків за всі види діяльності ICС повинна визначатись ICС кожного року.

3.6.6. Ліцензійні, стартові та апеляційні внески спортсмени – суб’єкти ФАіС України сплачують особисто до Федерації.

3.7. Екіпіровка, одяг та форма команди

3.7.1. Екіпіровка для скелелаза (оснащення) та одяг кожного учасника повинні відповідати положенню ICС про екіпіровку та одяг. Недотримання цього положення веде до дискваліфікації (залежно від ступеня провини).

3.7.2. Форма команди : всюди, де потрібно, а особливо на церемонії нагородження, учасники та офіційні особи повинні бути одягнені в офіційну форму команди.

3.7.3. На міжнародних змаганнях замість пункту про обов’язковий символ національного прапору на штанах введений пункт, що зобов’язує кожну національну команду мати свою формену футболку (топік), на котрій повинен бути зображений національний прапор та назва країни. Організатори більше не повинні видавати футболки, а лише повинні видавати стартові номери.

3.7.4. Екіпіровка для скелелазів та одяг учасників: вся екіпіровка, яка використовується учасником під час змагань, повинна відповідати нормам UIAA. Кожен учасник може сам вибирати чи використовувати систему страховки, взуття для скелелазіння, chalk сумку, футболку (за бажанням учасника), затверджених UIAA чи одяг, якому учасник віддає перевагу для проходження траси, відповідно до наступних умов:

а) футболка: тільки назва виробника та/або логотип;

б) футболка для змагань: Футболка, яку повинен мати кожен з учасників, повинна бути з офіційним номером учасника на спині;

в) під офіційну футболку можна одягати інші сорочки, але при цьому на них не повинно бути ніяких логотипів;

г) не дозволяється ніяких логотипів на руках;

д) система страховки: назва виробника та/або логотип, а також спонсорський ярлик (емблема)- не більше 200 кв. см в цілому;

ж) chalk сумка: тільки назва виробника та/або логотип та спонсорський ярлик – не більше 100 кв.см.;

з) ноги: тільки назва виробника та/або логотип та спонсорський ярлик – не більше 300 кв.см загалом на кожній нозі;

і) взуття та шкарпетки: тільки назва виробника та/або логотип.

3.7.5. На всеукраїнських змаганнях учасники змагань повинні бути в футболці (майці) та в бріджах або штанах.

3.7.6. Недотримання даних положень веде до дискваліфікації.

3.8. Вікові групи учасників змагань

3.8.1. Спортсмени всеукраїнських змагань розподіляються на наступні вікові групи:

а) юнаки і дівчата 8 – 9 років;

б) юнаки і дівчата 10 – 11 років;

в) юнаки і дівчата 12 – 13 років;

г) юнаки і дівчата 14 – 15 років;

д) юнаки і дівчата 16 – 17 років;

ж) юніори та юніорки 18 – 19 років;

з) чоловіки і жінки 20 років і старші.

3.8.2. Першість світу серед молоді проводиться з двох дисциплін – змагання на швидкість і трудність в наступних вікових групах (див. нижче таблицю 1):

а) Молодь “В”: учасники віком 14-15 років;

б) Молодь “А”: учасники віком 16-17 років;

в) Юніори – учасники віком 18-19 років;

Наприклад. Молодь “В”, ті, хто братиме участь у чемпіонаті світу серед молоді в 2005 році, повинні народитись в 1990 або 1991 роках.

Вікові групи для участі в першості світу серед молоді

	Рік народження
Рік змагань	Молодь “В”		Молодь “А”		Юніори
2005	1991	1990	1989	1988	1987	1986
2006	1992	1991	1990	1989	1988	1987
2007	1993	1992	1991	1990	1989	1988
2008	1994	1993	1992	1991	1990	1989
2009	1995	1994	1993	1992	1991	1990
2010	1996	1995	1994	1993	1992	1991
2011	1997	1996	1995	1994	1993	1992
2012	1998	1997	1996	1995	1994	1993

На одних змаганнях спортсмен може виступати тільки в одній віковій групі.

3.8.3. До участі у змаганнях допускаються спортсмени вікових груп в залежності від рангу змагань:

I-II ранги (ВІ,ЧС, ЧЄ, КС) – з 16 років;

чемпіонат світу серед молоді – з 14 років;

III ранг – з 15 років;

IV ранг – з 11 років;

V ранг – з 10 років;

IV ранг – з 9 років.

Для спортсменів 8 років змагання проводяться згідно з вимогами навчальної Програми для ДЮСШ із загально-фізичної підготовки.

3.8.4. Допуск до участі у змаганнях та вікові категорії учасників визначаються Положенням про конкретні змагання.

3.8.5. Вік спортсмена для юнацьких і дитячих змагань визначається з 1 січня по 31 грудня поточного року, тобто під час подачі заявки на змагання, враховується рік народження, а не дата.

3.8.6. Спортсмени допускаються до участі у змаганнях за наявності дозволу лікаря, скріпленого печаткою медичної установи:

– індивідуальної медичної довідки-допуску до змагань або командної довідки-допуску.

– Спортсмени зобов’язані мати страховий поліс.

3.8.7. До участі у змаганнях дорослих допускаються спортсмени, яким виповнилось 16 років;

3.8.8. Учасник зобов’язаний:

– знати і дотримуватись Правил змагань зі скелелазіння, Положення про дані змагання, Регламенту;

– виконувати вимоги суддів;

– дотримуватись вимог безпеки;

– своєчасно з’являтися до суддів при учасниках і на старт;

– брати участь в церемоніях відкриття і закриття змагань, нагородженні переможців.

3.8.9. Зобов’язання представника організації, яка приймає участь у змаганнях:

– знати Правила, Положення, Регламент;

– бути присутнім при ранжируванні;

– брати участь в нарадах суддівської бригади з представниками, в церемоніях відкриття і закриття змагань;

– забезпечувати своєчасну явку учасників згідно з Регламентом.

3.8.10. Учасники, тренери і представники не мають права втручатися до дій суддівської бригади.

3.8.11. Учасники, тренери і представники не можуть бути одночасно суддями даних змагань.

3.8.12. Учасники, тренери і представники мають право:

– звертатися до суддівської бригади з питань організації змагань і визначення результатів;

– уточняти порушення, допущені учасником команди в ході змагань;

– подавати протести можуть лише представники команд, а за їх відсутності – тренер, або сам учасник.

3.8.13. Усі учасники, тренери і представники відповідальні перед суддівською бригадою і дисциплінарною комісією Федерації у тому, щоб:

а) розуміти і дотримуватись Положення, Правил у дусі спортивної етики;

б) приймати без заперечень або піддавати офіційній процедурі апеляції рішення суддів, зберігаючи самовладання весь час;

в) не робити ніяких спроб маніпулювати Положенням і Правилами для своєї переваги або користі своїх товаришів-учасників;

г) поводитись з іншими учасниками, посадовими та рештою задіяними особами з повною і належною повагою як під час змагань, так і поза ними;

д) не вживати допінги або інші заборонені речовини, не підтримувати у цьому учасників.

3.8.14. При порушенні Положення, Правил чи Регламенту учасник, тренер або представник може стати суб’єктом дисциплінарного впливу з боку Головного судді або дисциплінарної комісії Федерації.

СУДДІВСЬКА КОЛЕГІЯ

4.1. Чисельний склад

4.1.1. Суддівські бригади комплектуються організацією, яка проводить змагання, у відповідності з цими Правилами, Положенням і Регламентом змагань.

4.1.2. Для змагань III рангу склад Головної суддівської колегії затверджується Комітетом скелелазіння. Кандидатура Головного судді та Головного секретаря узгоджується на Виконкомі або президентом Федерації.

4.1.3. Для змагань IV рангу кандидатура Головного судді і Головного секретаря узгоджується з комітетом скелелазіння Федерації.

4.1.4. Для змагань III і IV рангів Федерація призначає свого інспектора.

Чисельний склад суддів у відповідності до категорії змагань

Таблиця №7.1.

Посада	Ранги змагань
	III	IV	V– VI
Головний суддя	1	1	1
Заст. гол. судді по трасам	1	1	1
Заст. гол. судді з виду програми	4	4	4
Заст. гол. судді з безпеки	1	1	1
Головний секретар	1	1	1
Секретар	1	1	1
Суддя – інформатор	1	1	1
Начальник траси	2	2	2
Судді-підготовники трас	4 – 6	4	4
Суддя з техніки лазіння	6	6	4
Суддя – хронометрист	4	4	2
Суддя – стартер	2	2	1
Суддя при учасниках	2 – 4	2	2
Суддя для забезпечення страховки учасникам	4 – 6	4	4
Суддя – демонстратор	2	2	1
Загальний склад	30 – 40	25 – 35	20 – 30

4.2. Головний суддя

4.2.1. Головний суддя:

– приймає участь у засіданні Мандатної комісії;

– очолює роботу усієї суддівської Колегії і відповідає за безпеку учасників та суддів під час проведення змагань;

– забезпечує підготовку і виконання програми згідно з Положенням;

– очолює роботу Апеляційного журі;

– затверджує результати змагань;

– надає Звіт про змагання організації, що їх проводить , у 10-денний термін:

а) для змагань V– VI рангів – організація, яка їх проводить; кількість примірників – згідно з вимогами цієї організації;

б/ для змагань III – IV рангів:

один примірник – до Мінсім’ямолодьспорту. Також інформація про результати змагань, що знаходяться в Єдиному календарному плані змагань України (к-сть учасників, к-сть областей, прізвища переможців) надається факсом або за телефоном до Міністерства у перший день після проведення змагань;

– один примірник Федерації;

– один примірник організації, що їх проводить.

Протоколи змагань надсилаються протягом 3-х днів.

4.2.2. Головний суддя має право:

зупинити проведення змагань при виникненні умов, які загрожують життю чи здоров’ю учасників або у зв’язку з несприятливими кліматичними умовами;

– відсторонити суддів, що здійснили грубі помилки або не виконують свої обов’язки;

– відсторонити від подальшої участі у змаганнях спортсменів, котрі здійснили грубе порушення Правил, вимог безпеки або спортивної етики.

4.2.3. Головний суддя не має права:

– діяти всупереч цих Правил;

– змінювати Положення про змагання без письмового погодження з офіційним представником організації, що їх проводить (дозволяється лише до початку змагань).

4.3. Головний секретар

4.3.1. Головний секретар:

– згідно з Положенням про конкретні змагання приймає участь у засіданні Мандатної комісії;

– приймає заявки від представників і контролює їх оформлення у відповідності з вимогами цих Правил і Положення про змагання;

– керує роботою Секретаріату;

– відповідає за підготовку і оформлення суддівської документації, протоколів і звіту про змагання.

4.4. Заступники Головного судді

4.4.1. Заступник Головного судді по трасам:

– очолює суддівську бригаду, що готує і обслуговує траси;

– спільно з Головним суддею здійснює вибір скель і керує роботою по підготовці трас та їх обслуговуванню на період змагань;

– здійснює організацію і проведення усіх заходів по забезпеченню безпеки учасників, суддів, глядачів;

– проводить інструктаж та веде журнал інструктажу з техніки безпеки;

– керує роботами по очищенню скель і прокладанню трас;

– систематично слідкує за станом систем суддівської страховки.

4.4.2. Заступник Головного судді з виду

– проводить змагання з відповідного виду програми;

– приймає трасу;

– розподіляє обов’язки серед суддів;

– очолює поточну роботу суддівської бригади;

– відповідає за правильність фіксації і ранжирування результатів та передавання їх до Секретаріату.

Найбільш віддалену від старту зачіпку, досягнуту учасником на момент зриву, вихід за обмеження, закінчення ліміту часу або порушення, що штрафуються зняттям, визначає заступник Головного судді з виду (за необхідності консультуючись з Начальником трас).

4.4.3 .Заступник Головного судді з безпеки

– очолює бригаду суддів, що готують траси;

– проводить усі необхідні заходи по дотриманню правил безпеки учасників, суддів та глядачів і слідкує за їх виконанням.

4.5. Постановник трас

– відповідає за дотримання вимог до трас згідно з цими Правилами;

– готує Акт прийому траси Головному судді або його заступнику по трасах із зазначенням очікуваного кращого результату і категорії складності (додаток № 1);

– складає схему траси із зазначенням і нумерацією точок опори;

– слідкує за справністю траси в період змагань;

– керує демонтажем траси після закінчення змагань;

– відповідає перед Головним суддею за спорядження, що використовується при підготовці траси.

4.6. Судді – підготовники трас

– під керівництвом начальника траси готують траси до початку змагань за 3 – 5 днів, відповідно до класу змагань.

4.7. Суддя -демонстратор:

– випробовує траси до початку стартів і оцінює їх складність;

– у відповідності з регламентом виду демонструє проходження траси учасникам.

4.8. Судді з техніки лазіння, хронометристи і вимірювачі траси :

4.8.1. Дії кожного учасника на трасі оцінюють 3 судді з техніки (за необхідності можуть поєднувати обов’язки хронометриста, вимірювача, судді по забезпеченню страховки учасника та інші).

4.8.2. За наявності електронного хронометра паралельний хронометраж веде один Суддя-хронометрист з хронометром, а за відсутності електронного хронометра хронометраж ведеться трьома ручними хронометрами.

4.8.3. Судді з техніки очищають зачіпки від магнезії.

4.9. Судді для забезпечення страховки учасникам

4.9.1. Гарантують безпеку учаснику у випадку зриву наступним чином:

При лазінні на трудність – один суддя виконує страховку учасника через гальмуючий пристрій (вісімку).

4.9.2. При лазінні на швидкість – два судді виконують страховку одного учасника. Один із суддів виконує страховку учасника через (вісімку), другий суддя, у зв’язку з великою швидкістю руху учасника по маршруту, допомагає вибирати вірьовку.

4.9.3. При проведенні змагань з болдерингу судді здійснюють гімнастичну страховку, а внизу знаходиться основа, що амортизує падіння учасника (на зразок – стрибки з жердиною).

4.10. Суддя при учасниках.

4.10.1. Суддя при учасниках у зоні розминки:

– здійснює контроль за ізоляцією учасників у зоні;

– слідкує за забезпеченням необхідних умов для відпочинку учасників при довготривалому їх знаходженні у зоні розминки;

– готує наступних учасників до відправлення в транзитну зону.

4.10.2. Суддя при учасниках в транзитній зоні:

– заздалегідь викликає учасників із зони розминки;

– перевіряє спорядження учасників;

– контролює готовність учасника до старту.

4.10.3. Судді -супроводжувачі:

– супроводжують учасників при переході їх із зони розминки в транзитну зону та з транзитної зони до місця старту; при переході з однієї зони в іншу учасники не повинні бачити трасу або отримувати інформацію про її проходження іншими учасниками змагань.

4.10.4. Суддя -стартер:

– викликає чергового учасника до місця старту;

– забезпечує надійність закріплення вірьовки, що страхує спортсмена;

– перевіряє систему для страховки у спортсмена;

– дає старт;

– здійснює гімнастичну страховку спортсмена до моменту проходження першого суддівського карабіна.

4.11. Секретаріат та інформація про хід змагань

4.11.1. Секретар забезпечує учасників і суддів необхідною документацією і інформацією.

4.11.2. Суддя-інформатор:

– забезпечує кваліфікованою поточною інформацією учасників і глядачів;

– інформує представників преси з усіх питань, що стосуються даних змагань;

– сприяє чіткій організації проведення змагань.

4.12. Лікар на змаганні

– готує медикаменти і матеріал для перев’язки;

– обладнує на місці змагань пункт надання медичної допомоги;

– направляє потерпілого до лікарні для надання медичної допомоги;

– надає першу медичну допомогу;

– контролює за дотриманням санітарно – гігієнічних умов і харчуванням учасників і суддів на місці змагань;

– організовує вибірковий допінг-контроль.

4.13. Інспектор змагань

Призначається рішенням Виконкому Федерації на конкретні змагання.

Інспектор повинен мати міжнародну або національну суддівську категорію.

Обов’язки інспектора:

– визначає рівень організації і проведення змагань;

– перевіряє дотримання правил безпеки під час проведення змагань для учасників, суддів і глядачів;

– контролює рівень роботи суддівської Колегії при виконанні своїх функціональних обов’язків;

– контролює дотримання Правил проведення змагань;

– надає звіт до Федерації.

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ ТА СУДДІВСТВА ЗМАГАНЬ

5.1. Траси змагань

5.1.1. Траси змагань зі скелелазіння можуть прокладатись як на природному, так і на штучному рельєфі. Траси змагань можуть бути прокладені уверх, з відхиленням убік та вниз.

На трасі, де йдуть змагання, не повинні знаходитися невикористані для страховки гачки.

5.1.2. Якщо необхідно, траси змагань можуть бути позначені ясно видимими і безперервними лініями. Маркування обмежень не є частиною траси. Ні боковий край, ні верхній край штучної стіни не повинні використовуватися для лазіння.

5.1.3. Траси лазіння з нижнім страхуванням повинні бути обладнані стаціонарними пунктами для страхування учасника у випадку зриву.

Відстань між пунктами страхування не повинна перевищувати двох метрів.

5.1.4. Відтяжка повинна бути із цільної стрічки необхідної довжини, карабін повинен бути зафіксований від провернення. Забороняється:

А) укорочувати відтяжку, зв’язуючи вузлом;

Б) подовжувати зв’язку, зв’язуючи вузлом;

В) з’єднувати відтяжку карабінами

5.1.5. Стартова площадка повинна бути виразно позначена.

5.1.6. Рекомендовані параметри трас:

Таблиця № 2.1.

Довжина траси в метрах (кількість перехватів)

Категорія Змагань	Учасники	Трудність	Швидкість Парне лазіння Кожна траса	Болдеринг
1	Чоловіки, Жінки	15-25 м (30 – 50)	12-20 м	3-8 м (8-15)
2	Юніори, Юніорки	10-20 м (30 – 50)	10-20 м	3-8 м (8-15)
3	Юнаки, Дівчата	10-20 м (25 – 40)	8-20 м	3-8 м (8-10

5.1.7. Категорія трудності трас для дорослих (трудність)

Таблиця № 2.2.

Вид програми	Жінки	Чоловіки
Кваліфікація	7 b / 7 с	7 с+ / 8 a+
1 / 4 фіналу	7 а / 7 b+	7 b+ / 7 с
Півфінал	7 b / 7 с	7 с+ / 8 а+
Фінал	7 с / 8 а	8 а + / 8 b+
Суперфінал	7 с+ / 8 а+	8 b / 8 b+

5.1.8. Траси змагань I і II категорій на швидкість повинні бути в межах 7а – 8b+ для дорослих і 5а – 8a для юнаків і дівчат.

5.1.9. Категорія трудності трас для юнаків і дівчат (трудність)

Таблиця № 2.3.

Вікові групи	¼ фіналу	1/2 фіналу	Фінал	Суперфінал
Юнаки 9 років	5b	5b+	5c	6a+
Дівчата 9 років	5a	5a+	5b	5b+
Юнаки 10 – 11 років	6a+	6а+	6c	6с+
Дівчата 10 – 11 років	6а	6a+	6в+	6с/6с+
Юнаки 12 – 13 років	6с	7а+	7b	7в/7с
Дівчата 12 – 13 років	6b+	6c+	7a+	7а+/7b
Юнаки 14 – 15 років	7а	7в	7с/7с+	7с+/8а
Дівчата 14 – 15 років	6с	7а+	7в+	7c
Юнаки 16 – 17 років	7a+	7b+	7c+	8a\|8a+
Дівчата 16 – 17 років	7a	7b	7c	8a
Юніори 18 – 19 років	7b	7c	8а	8а+/8b
Юніорки 18 – 19 років	7а+	7b+	7c+/8a	8a/8a+

ПРИМІТКА. В таблицях категорії трудності букви зазначені латинськими літерами згідно з міжнародними правилами.

5.2. Безпека

5.2.1. Для гарантії безпеки під час проведення змагань повинні бути прийняті всі необхідні заходи. Кожний маршрут повинен бути підготовлений так, щоб при зриві учасника уникнути можливості його травмуванню, а також запобігти утворення перешкод та травмуванню іншого учасника.

5.2.2. З метою забезпечення вимог безпеки і цих правил кожна траса повинна бути перевірена і прийнята заступником Головного судді змагань з виду та по трасах з оформленням Акту готовності траси і затвердженням Головним суддею до початку змагань в цьому виді програми (додаток № 1).

На кожну трасу змагань на трудність повинна бути складена підготовниками схема траси з нанесенням послідовності зачіпок та відтяжок із своїми номерами.

Кріпильні деталі штучної стіни (стенду) можуть бути використані як елементи рельєфу , якщо інше не передбачено умовами проходження траси.

Особливу увагу потрібно приділити:

а) якості обладнання, дотриманню вимог цих Правил і стандартів ICС і UIАА на спорядження, що використовується для лазіння ;

б) забезпеченню підготовленості суддів, що виконують страховку учасників під час лазіння;

в) на суддівську страховку учасника, яка не повинна заважати або допомагати учаснику;

г) суддя з виду має право віддати розпорядження федерації/організатору замінити суддю, що страхує учасника в будь-якому раунді змагань. Будучи усуненим, суддя, що страхує учасника, не може виконувати обов’язки судді, що здійснює страховку в подальшому ході змагань.

5.2.3. Перед стартом кожного туру змагань заступник Ґоловного судді з виду повинен переконатися у наявності в медичного персоналу, а також наявності офіційного персоналу в зоні розігріву та зоні чекання.

5.2.4. Все використовуване спорядження повинно відповідати стандартам UIAА або, якщо воно не специфіковане, мати схвалення Головного судді змагань і заступника Головного судді з безпеки. Учасник повинен виходити на старт в екіпіровці (система для страховки, карабін, за вимогою судді – каска), що задовольняє вимогам безпеки.

Учасники повинні користуватись одинарною вірьовкою, наданою організаторами змагань. Частота заміни вірьовок визначається Заступником Головного судді з безпеки.

5.2.5. При проходженні траси учасники самостійно стежать за тим, щоб вірьовка для страховки знаходилась у правильному положенні і не чіплялась за нерівності рельєфу.

Якщо при проходженні траси виникла загроза небезпеки для учасника, його рух повинен бути припинений. Якщо порушення безпеки відбулось не з вини учасника, йому надається повторний старт.

5.2.6. Заступник Головного судді з виду вимагає зупинки спортсмена, якщо пропуск пункту страхування загрожує безпеці учасника. При невиконанні вимоги і продовженні лазіння на шкоду безпеці рішенням Головного судді учасник може бути дискваліфікований на ці змагання.

5.2.7. В інтересах безпеки і попередньо порадившись із суддею по трасах та з дозволу головного судді, суддя з виду може прийняти рішення про доцільність попереднього закріплення вірьовки до першої (і якщо потрібно до другої) точки страховки. При можливості, траси повинні бути прокладенні так, щоб не було потреби в застосуванні таких пересторог.

5.2.8. Для підсушування рук може використовуватись тільки магнезія.

5.2.9. Учасник, котрий не пройшов інструктаж з техніки безпеки та не розписався у акті ТБ, до старту не допускається.

5.3. Реєстрація та зона ізоляції

5.3.1. Всі учасники, які допущенні до участі у змаганнях, мають зареєструватись і ввійти в ізоляційну зону не пізніше встановленого головним суддею і оголошеним організатором змагань часу. Керівник команди зобов’язаний детально поінформувати учасників про все, що стосується змагань. Ні учаснику, ані офіційним особам команди не дозволяється мати при собі або користуватись мобільним телефоном або подібними електронними комунікаційними апаратами, фотоапаратами, відеокамерами або подібними пристроями запису в ізоляційній зоні.

5.3.2. Тільки нижчезазначеним особам дозволяється вхід в ізоляційну зону:

а) представникам ICС;

б) представникам федерації-члена (організатори);

в) учасникам, які братимуть участь у даному раунді змагань ;

г) уповноваженим представникам команди;

д) іншим особам, які отримали на це дозвіл головного судді.

На протязі всього періоду перебування в ізоляційній зоні цих осіб повинні супроводжувати уповноважені особи з метою забезпечення безпеки в ізоляційній зоні;

ж) допуск тварин в ізоляційну зону забороняється.

5.4. Ознайомлення з трасою та практика

5.4.1. Період ознайомлення: за винятком випадків, зазначених в правилах змагань на трудність “дуель”, на швидкість та “боулдеринг”, зареєстрованим учасникам кожного раунду надається можливість ознайомитись з трасами перед початком змагань. Представники команди в зону обстеження не допускаються. Під час обстеження траси спортсмени повинні вважати, що знаходяться в зоні ізоляції і дотримуватись відповідних правил.

5.4.2. Тривалість періоду ознайомлення з трасами змагань визначається головним суддею консультації з міжнародним суддею по трасах, але не повинна перевищувати 6 (шість) хвилин для кожної траси. У випадку незвичайно довгих маршрутів, цей період може бути збільшений.

5.4.3. Під час ознайомлення з трасою учасникам забороняється :

виходити за межі визначеної зони обстеження ;

лазити по стіні або ставати на яке-небудь обладнання;

розмовляти з ким-небудь, хто знаходиться за межами зони обстеження.

З’ясувати виниклі питання вони можуть тільки з головним суддею або з суддею з виду.

5.4.4. Під час обстеження учасники можуть користуватись біноклями і робити замітки і скетчі від руки. Використання іншого обладнання забороняється. Учасникам дозволяється торкатися перших зачіпок, не відриваючись ногами від землі. Кожен учасник зобов’язаний знати і дотримуватись всіх інструкцій щодо траси.

5.4.5. Учасники не повинні мати ніякої інформацію про трасу окрім тієї, яку він отримав під час офіційного обстеження.

5.4.6. Після обстеження учасники повинні негайно повернутись в зону ізоляції. Будь-яка затримка може привести до отримання “жовтої картки”, а довготривала затримка веде до негайної дискваліфікації відповідно до розділу 6 “Дисциплінарні процедури під час змагань”.

5.4.7. Для трас з попереднім опробуванням головний суддя спільно з суддею по трасах повинен скласти розклад, описати процедуру і визначити тривалість випробування траси учасниками.

5.5. Підготовка до старту.

5.5.1. Після отримання офіційного розпорядження учасники в супроводі уповноваженого офіційного представника переходять із зони ізоляції в транзитну зону.

5.5.2. Прибувши в транзитну зону, кожен із учасників повинен надіти взуття для скелелазіння, прив’язатись до вірьовки дозволеним вузлом і зробити всі заключні підготування до старту.

5.5.3. З метою безпеки та дотримання інших положень ICС все оснащення для лазіння та вузол, яким учасник прив’язується до вірьовки, повинні бути оглянуті і ухвалені уповноваженим представником до виходу учасника на старт.

Дозволеним вузлом вважається вузол “8”, який, в свою чергу, підстраховується вузлом безпеки. Кожен учасник несе відповідальність за оснащення/екіпіровку та одяг, який він/вона збирається одягти для проходження траси.

Використання недозволеного оснащення, вузлів та/або одягу, або будь-якої недозволеної системи страховки скелелаза для лазіння, або недотримання положення про рекламу та правил ICС веде до негайної дискваліфікації учасника. Ні за яких обставин учасникам не дозволяються повертатись в ізоляційну зону після транзитної зони.

5.5.4. Після отримання офіційного розпорядження кожен учасник повинен бути готовий залишити транзитну зону і вийти на старт. Затримка без поважної причини може привести до отримання жовтої картки, а будь-яка подальша затримка веде до негайної дискваліфікації згідно з розділом 6 “Дисциплінарні процедури під час змагань”.

5.6. Підготовка і обслуговування стіни для скелелазіння

5.6.1. Головний суддя відповідає за роботу досвідченої бригади по обслуговуванню трас, яка повинна ефективно і безпечно готувати і обслуговувати траси на протязі всіх раундів змагань за наказом судді з виду. Президент журі має повноваження вимагати вилучити із зони змагань будь-яку особу, яка не дотримується правил безпеки.

5.6.2. Ремонт зачіпок: за наказом судді з виду головний суддя по трасах повинен негайно організувати ремонтні роботи . По закінченню ремонтних робіт головний суддя по трасах перевіряє їх і звітує головному судді чи проходження траси полегшилося чи ускладнилось для наступних учасників. Рішення головного судді про продовження раунду, його зупинку або повторний старт є кінцевим і апеляція щодо цього рішення не приймається.

5.6.3. Очищення зачепів: частота і спосіб очищення зачепів на стіні для лазіння визначається суддею з виду (після консультацій з Міжнародним суддею по трасам) перед початком кожного раунду змагань і повідомляється учасникам на технічному засіданні, яке проводиться перед оглядом трас.

5.6.4. Під час підготовки трас забороняється присутність всіх осіб, окрім бригади підготовників, організаторів змагань та представників суддівської колегії.»

5.6.5. До офіційного закриття змагань забороняється учасникам, котрі від стартували, лазіння на трасах.

5.7. Технічний інцидент

5.7.1. До технічного інциденту може призвести:

а) прив’язана вірьовка, яка допомагає або заважає учаснику;

б) зламана або рухлива зачіпка;

в) неправильно розташована відтяжка або карабін;

г) яка-небудь інша подія, що веде до переваг або заважає спортсменам, і яка не викликана діями самого спортсмена.

д) Якщо судді на трасі та заст. головного судді з виду підтверджують натискання учасником фінішної кнопки, а секундомір при цьому не зупинився, то це вважається технічним інцидентом, і спортсмену надається перестартовка (після перевірки).

5.7.2. Суддя, що страхує учасника, повинен залишати вірьовку дещо ослаблену протягом всього часу. Будь-яка натяжка вірьовки може вважатись як штучна допомога або перешкода спортсменові і суддя з виду повинен заявити(відмітити) технічний інцидент.

5.7.3. Технічний інцидент може бути відмічений :

а) якщо технічний інцидент відмічений суддею з виду:

– якщо спортсмен бажає і все ще в стані продовжити спробу, то він може вибрати :або лазіння, або визнати технічний інцидент. Якщо спортсмен вирішив продовжити лазіння, то в подальшому апеляція з приводу даного технічного інциденту не розглядається;

– коли спортсмен не в змозі продовжити спробу через технічний інцидент, суддя з виду повинен прийняти негайне рішення чи відмітити технічний інцидент і тоді надати спортсменові змогу повторного старту ( і відповідно до правил про технічний інцидент дозволити учасникові невідкладний повторний старт;

б) якщо технічний інцидент відмічений учасником:

під час лазіння учасник повинен визначити характер технічного інциденту і за дозволом судді з виду, може продовжити або припинити лазіння. Якщо учасник вирішив продовжити лазіння, то в подальшому апеляція з приводу даного технічного інциденту не розглядається;

в) учасник, якого стосується інцидент, повинен отримати час на відновлення в окремій зоні ізоляції, де він не повинен спілкуватися з іншими учасниками і особами, за винятком офіційних суддів або

представників організації, що проводить змагання. Учасник повинен відразу вирішити, у який час він бажає почати повторну спробу – вона повинна відбуватись або зразу після наступного учасника, або в період перед стартом п’ятого учасника.

Час на відновлення між спробами не повинен бути меншим 15 хвилин. Після завершення повторної спроби учаснику зараховується результат його кращої спроби.

5.8. Визначення місць після кожного раунду змагань

5.8.1. Визначення місць (рейтинг) після кожного раунду змагань на трудність, на швидкість або “болдерінг” проходить згідно з відповідними положеннями, що стосуються того чи іншого виду змагань.

5.8.2. Попередні результати можуть бути надруковані до того як будуть готові офіційні результати. Це викликано тим, що в цьому випадку знижується можливість затримок викликаних процедурою апеляції.

Вводиться процедура негайної апеляції у випадку зупинки спроби учасника суддею (старшим з виду) у зв’язку з порушенням правил, наприклад навантаження відтяжки, прокручування зачіпок, використання краю тренажеру.

5.9. Використання відеоапаратури для суддівства

5.9.1. У випадку, коли суддя з виду вважає за доцільне проглянути відеозапис проходження траси спортсменом перед як прийняти рішення, суддя з виду повинен дозволити спортсмену закінчити спробу згідно з правилами змагань. По закінченню спроби суддя з виду негайно повинен повідомити спортсменам, що місця в цьому раунді змагань визначають після перегляду відеозапису в кінці раунду.

5.9.2. Вимірювання висоти: для підтвердження правил “торкання/тримання” щодо вимірювання висоти та визначення рейтингу учасників в кінці кожного раунду суддя з виду може використовувати офіційні відеозаписи.

5.9.3. Відеозаписи суддівства.

а) тільки офіційні відеозаписи (і ніякі інші записи) повинні використовувати судді з виду та головний суддя;

б) відеозаписи повинні використовуватись з приводу питань, зазначених в пунк.11.1 та 11.2.

в) перегляд офіційних відеозаписів дозволяється лише головному судді, суддям з виду, судді по трасах та делегату Федерації.

5.10. Зона ізоляції і транзиту

5.10.1. Зона ізоляції – це місце, де учасник проходить повний цикл до стартової підготовки. У зоні ізоляції повинні бути забезпечені місця для відпочинку, розігріву, розминки і харчування. У зоні ізоляції повинні бути туалет і місця для складання відходів після харчування учасників.

5.10.2. Головна мета розташування учасників у зоні ізоляції – це позбавлення учасників, що не стартували, будь-якої інформації про результати виступів учасників, котрі закінчили їх у даному турі. Таким чином, всі учасники поставлені в однакові умови.

5.10.3. Всі учасники, які допущені до участі в даному турі змагань, повинні зареєструватися та ввійти до зони ізоляції не пізніше часу, зазначеного в Регламенті і оголошеного Головним суддею на нараді представників. При зміні часу закриття зони на більш ранній строк, усі учасники повинні бути надійно повідомлені про зміни. Учасники, що прибули до зони ізоляції пізніше вказаного часу, до змагань не допускаються.

5.10.4. Тільки судді змагань та офіційні особи, що мають дозвіл Головного судді, можуть входити до зони ізоляції.

5.10.5. Допуск тварин у зону ізоляції забороняється.

5.10.6. Тренери і представники спортсменів, що отримали дозвіл Головного судді на перебування у зоні ізоляції, зобов’язані виконувати всі вимоги, що ставляться учасникам цими Правилами і суддями, які працюють у зоні ізоляції. Представник або тренер, що залишає зону, зобов’язаний попередити про це суддю в зоні.

5.10.7. При необхідності учасник може вийти із зони тільки у супроводі уповноваженого Головним суддею, який забезпечує виконання умов для зони ізоляції за її межами.

5.10.8. При виникненні затримок з початком стартів або технічних перерв заступник Головного судді з виду повинен інформувати про це учасників, що знаходяться у зоні ізоляції.

5.10.9. Учасники повинні підтримувати у зоні чистоту і порядок. За невиконання цього пункту учасник може підлягати дисциплінарному стягненню.

5.10.10. Межа зони ізоляції визначається Головним суддею на кожний тур змагань та за необхідності огороджується або розмічається.

5.10.11. Передавання спорядження між учасниками, що знаходяться у зоні ізоляції та за нею, може здійснюватись тільки через суддю або офіційну особу, що має дозвіл Головного судді.

5.10.12. Не дозволяється мати при собі або користуватись сотовим телефоном або подібними електронними комунікаційними апаратами, фотоапаратами, відеокамерами або подібними пристроями запису в ізоляційній зоні.

5.11. Ранжирування, стартові списки учасників

5.11.1. Порядок стартів учасників раунду кваліфікації визначається ранжируванням у відповідності з цими Правилами і Положенням про змагання.

5.11.2. Форми ранжирування:

– загальна, при якій порядок старту визначається єдиним для всіх учасників ранжирування;

– групова, при якій учасники проходять ранжирування по групам (групи стартують за порядком своїх номерів);

– за спортивним принципом, коли стартовий номер спортсмена визначається результатами його попередніх виступів. Першим стартує учасник, який зайняв останнє місце під час попереднього виступу, і так далі.

– принцип зворотного ранжирування для визначення місць серед учасників, що мають однакові результати, повинен застосовуватись у випадку, якщо скелелази змагаючись на одній і тій же трасі в попередньому старті, і навіть, якщо цей раунд проводився на двох різних трасах.

Для суперфіналу застосовується такий же порядок стартів, що і в фіналі.

5.11.3. Суддя, що страхує учасника, повинен залишати вірьовку дещо ослаблену протягом всього часу. Будь-яка натяжка вірьовки може вважатись як штучна допомога або перешкода спортсменові і суддя з виду повинен заявити (відмітити) технічний інцидент.

5.11.4. Технічний інцидент може бути відмічений :

а) якщо технічний інцидент відмічений суддею з виду:

якщо спортсмен бажає і все ще в стані продовжити спробу, то він може вибрати :або лазіння або визнати технічний інцидент. Якщо спортсмен вирішив продовжити лазіння, то в подальшому апеляція з приводу даного технічного інциденту не розглядається.
Коли спортсмен не в змозі продовжити спробу через технічний інцидент, суддя з виду повинен прийняти негайне рішення чи відмітити технічний інцидент і тоді надати спортсменові змогу на повторний старт (і, відповідно, до правил про технічний інцидент, дозволити учасникові невідкладний повторний старт).

б) якщо технічний інцидент відмічений учасником:

під час лазіння учасник повинен визначити характер технічного інциденту і за дозволом судді по виду може продовжити або припинити лазіння. Якщо учасник вирішив продовжити лазіння, то в подальшому апеляція з приводу даного технічного інциденту не розглядається.

Період відпочинку для скелелазів, що зазнали технічного інциденту, пропорційно рівняється часу підйому, що передував технічному інциденту.

5.12. Призупинення спроби спортсмена на трасі

5.12.1. .Лазіння спортсмена по трасі повинно бути зупинено у випадку:

а) зриву з зависанням на вірьовці;

б) перевищення контрольного часу, відведеного на трасу;

в) дотику обмежувальної лінії або за її межами;

г) використання бічних і верхніх країв стіни;

д) пропуску точки страховки або порушення послідовності використання відтяжок для закріплення вірьовки;

є) повернення на стартову площадку після старту;

ж) використання будь-якої штучної допомоги (тобто використання технологічних гаків, навантаження відтяжки і т.д.);

з) пропуску фінішу або контрольного орієнтиру.

5.13. Дискваліфікація учасників

5.13.1. Порушення, що ведуть до негайної дискваліфікації на вид програми змагань:

а) прибуття у зону ізоляції пізніше встановленого часу;

б) огляд маршруту за межами зони огляду;

в) неповернення до зони ізоляції після закінчення часу огляду;

г) прибуття до старту у непідготовленому вигляді;

д) старт учасника з порушенням Правил;

є) використання не ухваленого суддею спорядження;

ж) повернення на стартову площадку після початку лазіння.

5.13.2. Порушення, що ведуть до негайної дискваліфікації на ці змагання і подальшого звернення до дисциплінарної комісії Федерації:

а) передавання або збір інформації про маршрут з порушенням пункту 2.3. Правил;

б) відв’язування від вірьовки під час лазіння;

в) відволікання і створення перешкод учаснику, який готується чи виконує спробу;

г) відволікання чи створення перешкод суддям і офіційним особам під час виконання ними своїх обов’язків;

д) непідкорення вказівкам суддів і офіційних осіб;

є) відмова без поважних причин від участі в офіційній церемонії або іншому офіційно – організованому заході;

ж) відмова виступати без офіційної майки і номера учасника;

з) використання образливих слів, агресивних виразів та дій у відношенні до будь-кого в зоні змагань та за її межами.

ПРАВИЛА ЗМАГАНЬ НА ТРУДНІСТЬ

6.1. Вступ

Змагання на трудність визначаються як змагання зі скелелазіння із нижньою страховкою з метою досягнення певної висоти або, у випадку траверсу, – найбільшої відстані вздовж осьової лінії, що і визначає результат учасника у раунді змагань. З метою дотримання правил безпеки під час лазіння учасник використовує суддівські карабіни з відтяжками, що атестовані міжнародною альпіністською асоціацією UIAA та закріплені підготовниками трас.

Змагання на трудність можуть стартувати:

а) після візуального офіційного обстеження та вивчення траси протягом періоду 5-6 хвилин, учасники повертаються до зони ізоляції, де вони знаходяться весь період. Тільки після свого старту вони можуть дивитись на своїх конкурентів. Це є стандартний варіант для всіх категорій змагань;

б) після демонстрації траси за участю судді-демонстратора в цьому раунді всі учасники можуть дивитись один за одним. Цей варіант практикується на першостях світу та Кубку Європи для популяризації виду спорту;

в) після офіційного опробування коли, кожен учасник ізольовано один від одного випробовує змагальну трасу в окремому відрізку часу. Після чого стартують без перегляду траси. Цей варіант практикують серед дорослих та у фінальному раунді;

г) фінальний раунд – “дуель”:

для цього виду змагань застосовуються такі технічні правила як і для звичайних змагань на трудність (див. пункт (а), але проводяться як фінальний раунд змагань на швидкість. Тобто: дві одинакові траси спортсмени стартують водночас. Хто першим фінішував, той і переміг.

6.1.1. Дані положення повинні читатись у поєднанні з загальними Положеннями цих правил щодо проведення змагань зі скелелазіння (п.1.3.1.).

6.1.2. При проходженні трас в змаганнях на трудність учасник повинен мати нижню страховку.

6.1.3. Під час проходження траси учасник послідовно пропускає вірьовку через суддівські карабіни.

6.1.4. Траса вважається успішно завершеною, якщо вона пройдена згідно з Положеннями та правилами проведення змагань на трудність і якщо вірьовка безпечно закріплена в карабіні на фінальній відтяжці, яку учасник зробив з правильної позиції.

6.1.5. За наявності технічної можливості (відповідності стенду, кількості учасників та ін.) кваліфікація на трудність може здійснюватися на двох трасах різної категорії трудності і надаватись всім учасникам для проходження.

6.1.6. Забезпечити відео контроль запису в лазінні на трудність в офіційних змаганнях.

6.2. Кількість учасників і порядок обстеження

6.2.1. Кількість учасників і порядок стартів у кожному турі змагань визначаються Положенням та згідно з цими Правилами.

Кількість учасників 1/2 фіналу і фіналу залежить від кількості учасників, що прийняли старт.

Таблиця № 3.1.

Кількість учасників, що прийняли старт	Основні	змагання
	півфінал	фінал
40 і більше	26	8
40 – 30	22	8
Менше 30	16	8

6.2.2. У кваліфікаційному раунді –старти відкриті; у фінальних раундах – старти закриті.

6.2.3. Згідно з Загальними Положеннями учасникам (як групі) дозволяється зорове обстеження траси, яку їм потрібно пройти.

6.2.4. В суперфіналі президент журі може прийняти рішення не дозволяти період обстеження.

6.3. Час на маршруті

6.3.1. Час на маршруті повинен бути обмежений. Після закінчення відведеного спортсмену часу заступник Головного судді з виду повинен зупинити спортсмена і визначити його результат відповідно до правил цього виду змагань (швидкість або трудність).

На кожній трасі встановлюється ліміт часу.

На змаганнях I та II категорій ліміт часу повинен бути не менше:

а) кваліфікаційний раунд – 8 хв

б) півфінал – 10 хв

в) фінал – 12 хв

г) суперфінал – 12 хв

Ліміт часу встановлюється Головним суддею і доводиться до відому учасників до показу траси.

Ліміт часу на змаганнях III та IV категорій передбачається у Положенні про конкретні змагання.

6.4. Процедура лазіння

6.4.1. На кожну трасу встановлюється період часу для проходження. Цей період часу включає 40-секундний фінальний період для проведення підготовки на базі траси, описаній у п.6.4.2.

6.4.2. Ввійшовши в зону змагань, учасник повинен негайно підійти до місця старту. В цьому місці суддя з виду починає (або дає розпорядження розпочати) відлік часу, який учасник затрачає на спробу проходження траси. Кожному учаснику дається 40 секунд на те, щоб розпочати спробу. Якщо учасник ще не розпочав на 40 секунді спробу, він отримує розпорядження негайно розпочати старт 40-секундний період фінального обстеження входить в загальний час для проходження траси. Будь-яка подальша затримка веде до застосування дисциплінарних санкцій, що зазначені в розділі 12 “Дисциплінарні процедури під час проведення змагань”.

6.4.3. Відрив обох ніг учасника від землі вважається початком проходження спроби траси.

6.4.4. Під час проходження траси учасник може запитати суддю з виду, скільки залишилося часу для проходження траси, і суддя повинен негайно повідомити йому про час, що залишився. Коли до завершення спроби залишається 60 сек., суддя з виду повинен повідомити про це учасника. Коли час, призначений для проходження траси, вичерпався, суддя з виду повинен зупинити учасника. Недотримання учасником розпорядження судді з виду припинити спробу, веде до застосування дисциплінарних санкцій, зазначених в розділі 12 “Дисциплінарні процедури”.

6.4.5. Під час проходження траси:

а) кожен учасник повинен послідовно закріпити вірьовку у карабіни/відтяжки. Кожен карабін повинен бути закріплений перед тим, як учасник почне пересуватись над найнижчим карабіном, який приєднаний до відтяжки (у випадку траверсу перед тим, як учасник почне пересуватись вище незакріпленого карабіна/відтяжки у напрямку траси, визначеної суддею по трасах). Недотримання цього правила веде до зупинки проходження траси спортсменом і замір відстані здійснюватиметься відповідно до зазначеного нижче п. 6.5. Відмова учасника виконати наказ судді з виду зупинити проходження траси веде до дисциплінарних санкцій, зазначених у розділі 12 “Дисциплінарні процедури під час проведення змагань”.

б) в особливих випадках для окремої траси (напр-д, в інтересах безпеки) головний суддя повинен відступити від п. 6.4.5(а); в цьому випадку останньою позицією для прикріплення є остання зачіпка, з якої учасник може прикріпитися без перехвату в зворотному напрямку;

в) учасник може застосувати перехват в зворотному напрямку з будь-якої позиції проходження траси, якщо його дії не суперечать п.6.4.5(а) або спускається вниз;

г) якщо учасник прикріпив вірьовку до карабіну відповідно до вище зазначеного п.6.4.5(а), але, допустивши при цьому технічних помилок, йому дозволяється послідовно прикріпитись до наступного карабіну, а тоді відкріпитись і знову прикріпитись (якщо потрібно, застосовуючи перехват зворотного напрямку) до попереднього карабіну.

Якщо суддя з виду вважає, що подальше проходження траси спортсменом суперечить правилам безпеки, він може наказати припинити спробу і заміряти найбільшу відстань, яку пройшов учасник.

6.5. Замір висоти

6.5.1. Відповідно до п.6.8, що нижче поданий, у разі падіння або зупинки спроби за наказом судді з виду зараховується найвіддаленіша від старту зачіпка, яку використовував спортсмен.

6.5.2. При замірі висоти до уваги беруться тільки ті зачіпки, за які спортсмен зачепився руками. За визначенням судді з виду зачіпка, за яку спортсмен зачепився руками, має більші переваги при замірі висоти ніж зачіпка, до якої він тільки доторкнувся:

а) зачіпці, за яку спортсмен впевнено взявся, зараховується відстань без будь-якого знаку;

б) Зачіпка, за яку учасник брався, але не утримався, зараховується зі знаком мінус ” – “.

в) зачіпці, з якої була зроблена реальна спроба досягнути наступної, зараховується відстань зі знаком “ + ”;

г) заступник головного судді з виду визначає граничний результат учасника змагань зі значенням “ – ”; “ + ” або фіксація;

д) у великих зачіпок для визначення результату може враховуватись тільки та частина зачіпки, яка може бути використана для лазіння.

6.5.3. Якщо учасник доторкнувся до точки, яка не має зачіпки (за визначенням судді з виду), то ця точка не береться до уваги при оцінці відстані, яку зараховують учаснику.

6.5.4. У випадку, якщо учасник змагання тримається за останню відтяжку до того, як вірьовка прикріплена (прощелкнута) в останній карабін з урахуванням правил техніки безпеки, то це вважається штучною допомогою і учасник припиняє свою спробу (знімається з траси), а результат визначається у відповідності до п.6.5.1 та п.6.5.2.

6.5.5. Якщо страховщик не видав вірьовку під час прощовкування у відтяжку, учаснику надається перестартовка через технічний інцидент (фіксується суддею на відео).

6.6. Ранжирування після кожного раунду змагань

6.6.1. Після кожного раунду змагань проводиться ранжирування учасників відповідно до п.6.5.2.

6.6.2. У разі збігу місць, для їх розділення, враховуються результати попереднього раунду. Якщо і в цьому разі місця збігаються, враховуються результати раунду, який проводився перед попереднім раундом. При розділенні місць не враховуються результати того раунду, в якому учасники змагались окремо в двох групах на двох і більше не ідентичних трасах.

6.6.3. Організатори змагань повинні повідомити про використання принципу зворотного порядку при визначені результатів будь-якого суперфіналу.

6.6.4. Якщо кваліфікаційний раунд змагань вимагає щоб учасники були розподілені між двома або більше неідентичних трас, які мають однакову технічну градацію, для тих учасників, які не пройшли в наступний раунд, фінальне ранжирування визначається сумарним місцем, досягнутим на ранжируванні комбінованих трас.

6.6.5. Головний суддя у випадку однакового результату у суперфіналі може прийняти рішення що до застосування критерію часу для визначення ранжирування учасників: чи менший час, тим кращий результат. Про прийняття такого рішення повідомляють скелелазам тренери до початку раунду. Суперфінал може проводитись на тій же трасі, що і фінал.

6.7. Квоти на кожен раунд

6.7.1. П.6.7. необхідно розглядати разом з вище зазначеним п.6.6; напр., перед тим як звернутись до п.6.7. необхідно щоб процедура ранжирування була повністю завершена.

6.7.2. Коли відповідно до встановленої квоти не вистачає спортсменів, які успішно завершили попередній раунд змагань, вільні місця заповнюють наступні учасники, які мають найкращі результати.

6.7.3. Встановленою квотою для півфіналу і фіналу відповідно є 26 та 8 учасників.

6.7.4. Півфінал та фінал: якщо встановлена квота перевищена в результаті однакових місць після півфіналу та фіналу, то у наступний раунд допускається більше число учасників.

За особливих обставин (напр., вимоги телетрансляції) для фіналу береться менша квота згідно з наступним правилом: якщо встановлена квота перевищена в результаті однакових місць після фіналу, то у наступний раунд допускається число учасників, найближче до встановленої квоти (менше або більше), при умові, що у фіналі братимуть участь не менше 6 спортсменів.

Коли в результаті підрахунку (зверху і знизу) це число однакове, то число учасників, що становлять більшу квоту, допускаються до фіналу.

Таке рішення оголошується головним суддею (попередньо погодивши з організаторами) перед початком змагань.

6.8. Зупинка спроби на трасі

6.8.1. Успішно пройдена спроба на трасі: вважається, що учасник успішно завершив спробу на трасі, коли спроба пройдена відповідно до вищезазначеного п.6.1.3.

6.8.2. Невдало пройдена спроба на трасі: вважається, що спортсмен невдало завершив спробу, коли він:

а) впав;

б) перевищив час, встановлений для проходження траси;

в) торкнувся поверхні стіни за межами траси;

г) використовував бокові та верхній краї траси;

д) не зумів приєднатись до відтяжки згідно з правилами змагань, також

у випадку траверса, якщо учасник, не приєднавшись до відтяжки, переніс все тіло за неї;

є) торкнувся землі будь-якою частиною тіла після старту;

ж) використав будь-яку штучну допомогу.

VII БОЛДЕРИНГ – серія проблемних трас

7.1. Вступ

7.1.1. Змагання з боулдерінгу складаються не більше як з 3 раундів. Кваліфікація, півфінал та фінал ( кінцеве рішення проведення приймає суддівська колегія. Перші два раунди проводяться за попередніми правилами. До фінального раунду, перед тим як прийти до наступної траси, всі спортсмени проходять траси згідно з чергою. Квота для півфінального раунду 20., фінал – 6. Кількість трас – не більша 6 у четверть фіналі і 4 у півфіналі та фіналі. Півфінал та фінал проводяться в один день.

Час на всі етапи 4 – 6 хвилин. Фінальний раунд можна проводити так:

в змаганнях беруть участь 6 спортсменів у чоловіків та жінок, змагаються на 4 трасах. Всі учасники завершують свою спробу на перший трасі, працюючи 6 хвилин, та переходять на іншу трасу.

7.2. Загальні положення

7.2.1. Змагання з болдерингу складаються із серії коротких трас, які зазвичай називають проблемними. Для проходження траси в цих змаганнях вірьовка не застосовується. Максимальна кількість зачіпок для рук на одній трасі може бути не більше 12, а середня кількість зачіпок на кожній трасі одного раунду повинна бути від 4 до 8.

7.2.2. Під кожною трасою повинні бути мати для страховки. Розмір та положення матів визначає начальник траси. При з’єднанні декількох матів щілини між матами повинні бути перекриті з тим, щоб при падінні спортсмен не потрапив у щілину між ними.

7.2.3. Змагання з болдерингу можуть складатись з одного або двох раундів, а саме кваліфікація і фінал.

У випадку непередбачених обставин кваліфікаційний раунд може бути відмінений. У цьому разі з дозволу головного судді кількість трас може бути зменшена.

У випадку відміни фінального раунду у зв’язку з непередбаченими обставинами, результати кваліфікаційного раунду повинні вважатися кінцевими результатами змагань.

7.2.4. Кількість трас в кваліфікаційному раунді повинна бути не менше 4 і не більше 8. Мінімальна кількість трас у фіналі – не менше 6.

7.2.5. З метою безпеки траса повинна бути змонтована таким чином, щоб нижня частина тіла спортсмена не була вище 3 м від мату.

7.2.6. Також з метою безпеки не дозволяється стрибати вниз.

7.2.7. В складі суддівської бригади на кожній трасі повинно бути 1 суддя і 1 помічник. Суддя повинен мати кваліфікацію судді національної категорії.

7.2.8. На кожній трасі повинна бути заздалегідь визначена стартова позиція, з якої починаються всі спроби. Вона, принаймні, повинна складатись із двох визначених і позначених позицій для двох ніг. Колір маркування зачіпок стартової позиції повинен відрізнятись від решти зачіпок і бути однаковим для всіх трас. За розпорядженням судді по трасах на заздалегідь визначених стартових зачіпках може бути зазначено яка рука або нога (ліва чи права) може знаходитись на зачіпці.

7.2.9. Надається одна додаткова зачіпка (зона) для кожної траси, позиція якої визначається начальником траси. Ця зачіпка повинна бути чітко пофарбована кольором, який відрізняється від кольору стартової і фінішної зачіпок. Зона надається і у випадку, якщо спортсмен успішно завершив спробу без її фіксації.

7.2.10. Фінішна зачіпка повинна бути такого ж кольору як і стартова. Проте, в деяких випадках успішне завершення траси допускається з позиції “стоя” на вершині траси.

7.2.11. У разі необхідності для виділення трас для змагань з болдерингу можна використовувати червоне маркування.

7.2.12. Для всіх змагань використовується маркування, зазначене в пп.7.2.8.

7.2.13. На практичній стіні, що в ізоляційній зоні, повинен бути поданий зразок.

7.2.14. В інтересах глядачів всі проблемні траси споруджуються на піднімаючих платформах. Принаймні останні чотири траси в кожному раунді розташовуються таким чином, щоб їх було видно з усіх сторін.

7.3. Період обстеження

7.3.1. Період обстеження входить в ліміт часу, встановлений для проходження траси.

7.3.2. Під час періоду обстеження учасники повинні знаходитись в межах стартової зони, визначеної суддями. Учасникам не дозволяється лазити по стіні або ставати на будь-яке обладнання. Учасникам забороняється контактувати з ким-небудь, хто знаходиться за межами стартової зони. За роз’ясненнями слід звертатись до головного судді, судді з виду або до одного з суддів по трасах.

Торкання зачепів під час обстеження, окрім стартових, або любої частини стіни зараховується за спробу також як і залишання міток на трасі.

7.4. Процедура лазіння

7.4.1. В кожному раунді змагань учасники повинні пройти декілька трас. Після кожної траси спортсмену надається час для відпочинку, який рівняється часу, відведеному для проходження траси. Перед початком раунду президент журі повинен повідомити/опублікувати кількість трас, які необхідно пройти в кожному раунді. Для кожної траси повинен бути чітко визначений і обладнаний майданчик, звідки учасник може бачити трасу, але не бачити решту трас, які йому належить пройти.

7.4.2. Згідно з Положеннями та Правилами змагань з болдерингу для кожного раунду встановлюється час, протягом якого учасник може робити будь-яку кількість спроб. Ліміт часу, який встановлений для спроби, повинен бути однаковим для всіх трас даного раунду. Головний суддя повинен оголосити/опублікувати ліміт часу для проходження траси, який повинен бути не менше 4 хв. і не більше 8 хв. Для проходження траси фінального раунду надається 6 хв.

7.4.3. Початок (і кінець) часу ротації повинен подаватись чітким і гучним сигналом. При цьому учасники повинні негайно припинити лазіння і ввійти в зону відпочинку. З цієї зони учасники не повинні бачити решту трас, які їм належить пройти. Спортсмен, який закінчив відпочинок, повинен перейти на наступну трасу.

7.4.4. Спроба вважається розпочата, коли всі частини тіла спортсмена відірвались від землі.

7.4.5. За 1 хв. до закінчення встановленого для спроби часу учасникам повинен бути поданий попереджувальний сигнал.

7.4.6. Суддя по трасах або його помічник повинні почистити всі зачіпки перед початком проходження атлетом спроби на трудність. Учасник може звернутись з проханням почистити зачіпки перед будь-якою спробою з болдерингу. Учасники можуть почистити зачіпки, які вони можуть дістати стоячи на землі. Для цієї мети дозволяється користуватись тільки щітками, які видаються організаторами.

7.4.7. Згідно з правилами судді можуть дозволити використовувати тільки магнезію.

7.4.8. В період обстеження учасник не повинен торкатись ніяких зачіпок окрім стартової, порушення цього пункту зараховується учаснику як спроба.

7.5. Завершення спроби

7.5.1. Учасник у момент сигналу виконав спробу та утримався на зачіпці – йому зараховується спроба.

7.5.2. а) Бонус зараховується учаснику, якщо він узяв його рукою чи ногою.

б) Якщо траса пройдена, то бонус зараховується учаснику незалежно від того, торкався він його чи ні.

7.5.3. Учасник припиняє спробу, якщо він вийшов за межі траси або використав заборонений зачіп.

7.6. Технічний інцидент

7.6.1. Коли причина технічного інциденту усунена до закінчення ліміту часу, учаснику пропонується продовжити спробу на трасі. Коли учасник вирішує продовжити, інцидент вважається вичерпаним і подальші апеляції не приймаються. Якщо учасник вирішує не продовжувати, тоді він проходить траси після закінчення даного раунду змагань. В цьому випадку головний суддя вирішує коли робити таймбрейк, щоб жертва технічного інциденту

змогла продовжити свої спроби. Учаснику дозволяється повторний старт в межах часу, який залишився на дану трасу на момент інциденту, але не менше 2 хвилин.

7.6.2. Коли причина технічного інциденту не може бути усунена до закінчення часу ротації, то по сигналу переходу раунд буде зупинено для спортсмена- жертви технічного інциденту – та для спортсменів, які знаходяться на попередніх трасах. Всі інші спортсмени продовжують раунд. Після усунення причини інциденту учаснику, жертві технічного інциденту, дозволяється повторний старт в межах часу, який залишився на дану трасу на момент інциденту, але не менше 2 хвилин. Після цього по сигналу переходу старт дається всім іншим учасникам.

7.6.3. Після усунення причини технічного інциденту перша спроба спортсмена-жертви інциденту на даній трасі вважається продовженням спроби, де стався інцидент.

7.7. Ранжирування після кожного раунду

7.7.1. Після кожного раунду учасники ранжируються за наступними критеріями:

а) Кількість успішно завершених трас.

б) Загальна кількість спроб на пройдених трасах.

в) Загальна кількість пройдених зон.

г) Загальна кількість спроб пройти ці зони.

7.7.2. Для ранжирування однакових місць враховуються результати попередніх по порядку раундів, навіть, якщо ці раунди проводились на різних трасах.

7.7.3. Суперфінал проводиться тоді, коли після фіналу не вдається визначити переможця. Він проводиться на одній трасі. Порядок стартів такий же, як і у фіналі. Період часу на трасу узгоджуються з начальником траси. Спроба повинна бути розпочата не пізніше, ніж через 40 секунд після стартів. Результат визначається відповідно до ст. 3.4. Правил змагань на трудність. Після проходження траси вони ранжируються. Якщо декілька учасників досягли вершини, то їм присуджується перше місце. Якщо ніхто не досяг вершини і все ще є декілька претендентів на перше місце, то їм дається ще одна спроба за тією ж процедурою, поки не визначиться переможець. Максимальна кількість спроб – 6. Коли і після цього не визначився переможець, всім претендентам на перемогу присуджується перше місце.

7.8. Квота для кожного раунду

7.8.1. Цей пункт необхідно читати у відповідності з вищезазначеним п. 7.7, напр., перед застосуванням п.7.8. необхідно закінчити ранжирування.

7.8.2. Коли, відповідно до встановленої квоти, не вистачає спортсменів, які успішно завершили попередній раунд змагань, вільні місця заповнюють наступні учасники, які мають найкращі результати.

7.8.3. Якщо квота вища через кілька однакових місць після кваліфікації, то до фіналу допускається число учасників, найближче до встановленої квоти менше чи більше), але не менше 8. Там, де розбіжності рівні, допускається більше число учасників

7.8.4. Якщо кваліфікаційний раунд складається з 2 груп, то квота для наступного раунду від кожної групи повинна складати половину загальної квоти.

7.8.5. Якщо змагання складаються з 3 раундів, фіксована квота для півфінального раунду становить 20 учасників, фінального раунду – 6 учасників.

Якщо фінальна квота перевищена, то до фіналу допускається більше число учасників.

VIII. ПРАВИЛА ЗМАГАНЬ НА ШВИДКІСТЬ

8.1. Загальне положення

8.1.1. Дані положення повинні читатись у поєднанні з загальними Положеннями цих правил щодо проведення змагань зі скелелазіння (розділ V).

8.1.2. Всі змагання проводяться з верхньою страховкою. Вірьовка повинна відповідати вимогам UIAA.

8.1.3. Змагання на швидкість повинні складатись із двох раундів:

а) кваліфікаційний раунд –старти відкриті;

б) фінальний раунд – старти закриті, в якому може бути проведена 1/8 фіналу і завжди проводиться чвертьфінал, півфінал і фінал. Для дітей віком до 13 років після кваліфікації рекомендується відбирати 4 спортсмена для фінального раунду.

8.2. Вимоги до трас

8.2.1. Змагання на швидкість повинні проводитися на двох трасах. Ці траси повинні бути рівної трудності і протяжності а також мати подібний профіль.

8.2.2. Якщо кваліфікаційний і фінальний раунди проводяться:

а) в один день, то траси повинні бути без зміни;

б) в різні дні, то траси раундів можуть трохи відрізнятись. Спортсмени повинні бути проінформовані про це завчасно.

8.2.3. Визнана Міжнародною федерацією спортивного скелелазіння(IFSC) еталонна стіна для встановлення світового рекорду у змаганнях на швидкість і єдиною стіною, що використовується для проведення міжнародних чемпіонатів. Офіційна стіна має нахил 5⁰, висота її складає 10 або 15 метрів, а ширина – мінімум 3 метри. Поверхня для лазіння оброблена каніфоллю та кварцовим піском.

Маршрут вже затверджений на декілька років.

8.3. Техніка безпеки

8.3.1. Вірьовка повинна проходити через дві незалежні точки страховки. Кожна із відтяжок повинна мати карабін з різьбовою муфтою і 10 мм Maillon Rapide. Муфти повинні бути надійно закриті.

8.3.2. Карабін для страховки учасника повинен бути на одній вертикалі з місцем фінішу, щоб уникнути “маятника” після стрибка учасника на фініш, та не нижче 1 метра від нього.

8.3.3. Розташування точок для страховки і вірьовка не повинні допомагати або створювати перешкоди спортсмену при лазінні.

8.4. Техніка страховки

8.4.1. На кожній трасі повинно бути 2 судді для забезпечення страховки учасника.

8.4.2. Позиція суддів по страховці під стіною повинна виключати можливість інциденту із-за падіння на них зачепів або другого спорядження, що може виникнути під час лазіння.

Все зайве спорядження ( карабіни, відтяжки та ін. ) повинно бути знято з траси.

8.4.3. Траси повинні бути зроблені таким чином, щоб виключити можливість перешкод спортсменів один одному під час лазіння, зриву або під час спуску. Якщо осі трас відхиляються від вертикалі, то траси повинні розходитись в різні сторони.

8.5 .Визначення часу проходження траси

8.5.1. Час на трасі визначається:

а) Електромеханічним пристроєм з точністю до 0,01 сек. Якщо є збій, то технічний інцидент відноситься до обох учасників. Ручні механічні секундоміри з точністю до 0,2 сек. не можна використовувати для вимірювання.

б) Ручне вимірювання: Кожна траса повинна бути обладнана індикатором червоного кольору і, бажано, звуковим сигнальним пристроєм.

На кожній трасі повинно бути три хронометри – у заст. Гол. судді (судді на трасі) і двох асистентів. Суддя на трасі записує середній показник (кращий і гірший не враховує).

8.5.2. При використанні електромеханічного пристрою для вимірювання часу повинен бути додатковий пристрій, що фіксує фальстарт.

8.5.3. Місцем фінішу може бути вимикач електронного хронометражу, сигнальна лампочка, або червоний квадрат розміром 20 х 20 см.

8.6. Кількість учасників, ранжирування і порядок стартів

8.6.1. Результат спортсмена визначається по сумі часу на двох трасах. Спортсмен вибуває із подальшої боротьби у випадках, що наведені у розділах: 2.9.; 2.10.

8.6.2. Кваліфікаційний раунд:

Порядок стартів учасників визначається загальним жеребкуванням.

Кожний учасник приймає старт на трасі А ( або №1 ). У випадку успішного проходження першої траси учасником №1, він переходить на трасу Б ( або №2 ), а учасник №2 запрошується на трасу А ( або №1 ). З цього моменту всі траси парного лазіння даються одночасно.

Змішані пари (чоловіки, жінки) не допускаються

8.6.3. КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ раунд – РАНЖИРУВАННЯ: під час невдачі учасник вибуває із подальшої боротьби.

8.6.4. ФІНАЛЬНИЙ раунд – число учасників:

а) Якщо число учасників кваліфікації 16 або більше, то до фінального раунду допускається 16 спортсменів.

в) Якщо число учасників кваліфікації менше 16, то до фінального раунду допускається 8 спортсменів.

г) Для дітей віком до 13 років рекомендується після кваліфікації залишати 4-х спортсменів до фінального раунду.

8.6.5. ФІНАЛЬНИЙ РАУНД: фінальний раунд проводиться у парах за системою з вибуванням згідно з загальним часом, що показали учасники на двох трасах.

У 1/8 фіналу і чвертьфіналу спортсмени, що потерпіли поразку у парах, ранжируються у відповідності до загального часу, що показали на двох трасах.

Кінцеві результати спортсменів, що програли пари у 1/8 фіналу ( 9-16 місця ) і чвертьфіналу ( 5-8 місця ) визначаються по загальному часу на трасах останнього забігу.

8.6.6. Порядок стартів першого туру фінального раунду (у парах) визначається у відповідності з результатами кваліфікації.

8.6.7. Переможці у парах (1/8, 1/4) ранжируються за часом та формують наступні пари за схемами 1, 2, 3:

8.6.8. Повтор старту після технічного інциденту. У випадку підтвердження технічного інциденту у фінальному раунді обидва скелелази повинні повторити забіг.

Схема 1) – 16 спортсменів:

Забіг 1 – 1 з 16

Забіг 2 – 8 з 9

Забіг 3 – 4 з 13

Забіг 4 – 5 з 12

Забіг 5 – 2 з 15

Забіг 6 – 7 з 10

Забіг 7 – 3 з 14

Забіг 8 – 6 з 11

Після цих забігів групи формуються згідно з вимогами міжнародних Правил.

Схема 2) – 8 спортсменів:

Забіг 1 – 1 з 8

Забіг 2 – 4 з 5

Забіг 3 – 2 з 7

Забіг 4 – 3 з 6

Після цих забігів групи формуються згідно з вимогами міжнародних Правил.

8.6.9. Невдача на трасі у фінальному раунді:

а) спортсмен, який потерпів поразку на любій із трас у забігу, вибуває із боротьби. Другий спортсмен із цієї пари повинен закінчити обидві траси, щоб стати переможцем забігу;

б) якщо обидва спортсмени у парі терплять невдачу в 1/8 фіналу або в 1/4 фіналу, то вони вибувають із боротьби. В цьому випадку переможець другої пари , який пройшов до наступного туру, проходить траси один без конкурента;

с) Півфінал

Спортсмени, які потерпіли невдачу чи поразку, проводять забіги за III місце, а для переможців пар проводиться фінальний забіг.
Якщо обидва спортсмени терплять невдачу:

1) В одній парі: вони ранжируються згідно з результатами попереднього туру, переможець другої пари стає чемпіоном, а той, що потерпів поразку, – срібним призером.

2) В різних парах: вони проводять забіги за III місце, а для переможців пар проводиться фінальний забіг.

3) Якщо три спортсмени терплять невдачу, то вони ранжируються згідно з результатами попередніх турів, а четвертий – стає переможцем.

4) Якщо всі спортсмени у півфіналі терплять невдачу, то назначається додатковий забіг. Якщо це повторяється двічі, то вони ранжируються згідно з попереднім туром або їм повинно бути представлено додатковий час для відпочинку не менше 30 хв.

Фінал. Якщо в забігу за 3-4 місце або за 1-2 місце обидва спортсмени терплять невдачу, то призначається додатковий забіг.

5) Якщо це повторяється двічі, то вони ранжируються згідно з результатами попереднього туру або їм повинно бути представлено додатковий час для відпочинку не менше 30 хв.

8.6.10. Рівність результатів:

а) кваліфікаційний раунд: якщо два або більше спортсменів мають однакові результати на останнє місце цього раунду, то жоден з них не виходить у фінал. Їм присуджується рівна кількість очок;

б) фінал: якщо два спортсмени мають однакові результати у півфінальному та фінальному забігах, то для визначення переможця проводиться додатковий забіг (забіги) між цими двома спортсменами;

в) фінал: якщо два спортсмени мають однакові результати в будь-яких інших забігах, то переможець визначається за результатами попереднього забігу фінального раунду або за результатами кваліфікаційного раунду (по першому забігу фінального раунду).

8.6.11. Попередні результати (зайняті місця і час всіх спортсменів, що показані у кожному раунді) повинні бути доведені до відома глядачів і тренерів відразу після виступу спортсменів:

а) на електронному дисплеї, табло або екрані;

б) при допомозі інформаційних карток, якщо друге неможливо.

8.6.12. Підсумкові протоколи повинні вміщувати час учасників, що показаний на всіх трасах всіх раундів.

8.6.13. До старого формату проведення міжнародних змагань на швидкість добавляється новий формат, в якому у кожному із забігів чотири учасника одночасно лізуть на чотирьох паралельних трасах.

На Всеукраїнських змаганнях можна використовувати новий формат за наявності технічної можливості (відповідності стенду).

До кваліфікації відбирається 16 учасників – беруться всі переможці четвірок, а решту місць заповнюється учасниками з кращими результатами, що програли.

У фінальному раунді із кожної четвірки відбирається два учасника, які показали кращий час.

8.7. Демонстраційний період та період обстеження

8.7.1. Обстеження траси повинно проводитись у відповідності з загальними правилами ICC.

8.7.2. Під час обстеження суддя по підготовці трас повинен продемонструвати траси двічі: один раз – повільно, другий – швидко. В цей час спортсмени повинні спостерігати за демонстрацією.

8.7.3. Після демонстрації спортсмени повинні мати максимум 6 хвилин для обстеження траси.

8.7.4. Демонстрація і огляд трас повинні проводитися в один і той же час для всіх учасників. Спортсменам не дозволяється обстеження трас поза цього часу.

8.8. Період підготовка до лазіння

8.8.1. Попередня підготовка до лазіння повинна проводитися у відповідності з загальними правилами (розділ V).

8.8.2. Кваліфікаційний раунд: після успішного виступу спортсмени повинні повернутись у зону ізоляції, де вони повинні залишатися до тих пір, поки суддя на трасі не попросить їх її залишити. Спортсмени, які попали у

фінальний раунд , повинні залишатися в зоні після закінчення кваліфікаційного раунду.

8.8.3. Фінальний раунд: Після закінчення чергового забігу спортсмени, які попали у наступний, повинні повернутися у зону ізоляції, за винятком останнього забігу.

8.9. Процедура лазіння

8.9.1. За вказівкою судді учасники переходять із транзитної у стартову зону, де суддя прикріплює до спортсмена вірьовку для страховки. Суддя відповідає за надійність закріплення вірьовки. Він повинен стежити, щоб муфта карабіну була надійно закрита.

8.9.2. Учасник повинен прийняти стартову позицію – одна нога на стартовій площадці, друга на першому зачепі і одна або дві руки на першій зачіпці.

8.9.3. Коли обидва учасники зайняли стартову позицію, стартер повинен запитати їх про готовність: ”УЧАСНИКИ ГОТОВІ?” Після отримання підтвердження готовності обох спортсменів суддя з виду дає команду : “УВАГА” і після короткої паузи ( 1-2 сек.) дається короткий (0,1-0,2 сек.) і досить чіткий звуковий сигнал або команда “СТАРТ” (якщо застосовується ручний хронометраж).

8.9.4. Суддя з виду для подачі команд повинен зайняти таку позицію, щоб його команди добре чули обидва спортсмени.

8.9.5. Після подачі стартового сигналу кожен учасник повинен розпочати спробу. Не приймається апеляція щодо стартового сигналу, якщо на питання судді з виду про готовність спортсмен чітко не заявив про свою неготовність.

8.9.6. В момент подачі стартового сигналу суддею з виду в стартовій зоні необхідно дотримуватись абсолютної тиші, щоб учасники та/або судді чітко чули стартовий сигнал.

8.9.7. У випадку фальстарту суддя з виду негайно зупиняє обох спортсменів. Він повинен подати цю команду чітко і голосно: “СТОП”. Спортсмен, який в одному забігу допустив два фальстарти, – дискваліфікується.

8.9.8. Після зміни маршрутів та прикріплення до учасників вірьовок для страховки, вони негайно повинні бути готовими до наступного старту. Навмисна затримка веде до припинення спроби або стартер може дати старт за відсутності готовності учасника.

8.9.9. У випадку, якщо один із учасників відмітив підтверджений технічний інцидент і припинив спробу, він повинен негайно перестартувати зразу ж після усунення неполадок.

Учасник, який відмітив технічний інцидент, повинен почекати поки буде усунено неполадки в тимчасовій ізоляційній зоні. Це стосується також

учасника, який закінчив свою спробу на трасі, де не було технічного інциденту, і який має закінчити свою спробу у цьому забігу.

У випадку, якщо один із учасників відмітив технічний інцидент під час будь-якого забігу фінального раунду, обидва скелелази повинні повторити забіг.

8.9.10. На вершині траси кожний спортсмен повинен зупинити хронометраж дотиком руки по фінішній кнопці.

8.9.11. Порядок стартів для фінального раунду поданий нижче на схемі 1(див. Додаток).

На рис.1 – для восьми учасників

На рис.2 – для шістнадцяти учасників.

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ ЗМАГАНЬ

9.1. Обладнання/приміщення, яке необхідне для проведення змагань

9.1.1. Суб’єкт Федерації – член-організатор повинен як мінімум забезпечити наступним обладнанням, що відповідає інструкціям, якими воно управляється:

а) офіс оргкомітету – секретаріат:

б) місце проведення змагань з приміщеннями для реєстрації представників, спортсменів, офіційних осіб команди, офіційних представників від організаторів та інших акредитованих осіб;

в) ізоляційна зона та оснащення, що зазначене у Положенні;

г) ізоляційна зона з приміщенням для реєстрації осіб, які входять і виходять з ізоляційної зони;

д) ізоляційна зона з місцем для розминки – стіною для тренувань та відповідним обладнанням згідно з Положенням;

ж) транзитна зона, що примикає до стіни, яка призначена для скелелазіння;

з) окрема ізоляційна зона, що примикає до скал. стіни, яка використовується у випадку технічного інциденту. Необхідно забезпечити чітке дотримання учасниками правил ізоляції, у випадку коли два або більше учасників знаходяться одночасно в ізоляційній зоні;

и) зона проведення змагань перед стіною, вхід до якої дозволяється тільки представнику Федерації, організаторам змагань, спортсменам під час офіційного ознайомлення з трасою або тренувань, акредитованому персоналу телебачення та іншим особам, уповноваженим головним суддею;

і) протокольна служба (визначення висоти та результатів);

к) медичний персонал та медпункт;

л) кімната обладнана відеоапаратурою;

м) офіс для представників преси.

9.2. Організаційний персонал

а) судді на трасах (відповідно до Положення ICС) для надання допомоги кожному судді в категоріях (включаючи обов’язки для визначення часу проходження траси);

б) компетентна belaying бригада;

в) бригада, що займається очищенням стіни;

г) бригада, що займається прокладанням траси та підтримкою стіни в належному стані;

д) бригада, що займається відеозаписом змагань;

и) бригада, що займається визначенням висоти та протоколюванням результатів;

і) медіа- та прес-служба;

к) медслужба.

9.3. Безпека

9.3.1. Федерація-організатор несе повну відповідальність за дотриманням техніки безпеки в ізоляційній та транзитній зонах, на території проведення змагань, в залі проведення змагань та у всіх інших видах діяльності, що стосуються проведення та організації змагань.

9.3.2. Головний суддя, попередньо порадившись із суддею по трасах (випробувач трас), має всі повноваження щодо вирішення питань безпеки в ізоляційній зоні та зоні проведення змагань, включаючи надання дозволу на початок або продовження будь-якої частини змагань.

9.3.3. Будь-яка офіційна або інша особа, яка, на думку головного судді, не дотримується правил техніки безпеки, усувається від подальшого виконання своїх обов’язків та/або видаляється з ізоляційної зони та зони проведення змагань.

Для забезпечення безпеки повинні бути прийняті всі необхідні заходи. Кожна траса повинна бути прокладена так, щоб не допустити падіння учасника.

9.3.4. До початку кожного раунду змагань головний суддя, суддя з виду та суддя по трасах повинні оглянути кожну трасу з тим, щоб упевнитись в

дотриманні норм безпеки. Особливо слід звернути увагу на те, що суддя з виду та суддя по трасах повинні:

а) забезпечити, щоб усе оснащення та дії, що передбачені для підстраховки, відповідали вимогам існуючих правил ICС та стандартам UIAA;

б) суддя з виду має всі повноваження вимагати заміну судді, що виконує страховку учасника, при необхідності зупинити змагання та об’явити технічний інцидент) або іншої особи, яка, на його думку, порушує правила техніки безпеки;

в) в інтересах безпеки і попередньо порадившись із суддею по трасах та з дозволу головного судді, суддя з виду може прийняти рішення про доцільність попереднього закріплення вірьовки до першої (і, якщо потрібно, до другої) точки страховки. При можливості, траси повинні бути прокладенні так, щоб не було потреби в застосуванні таких пересторог.

9.3.5. До початку кожного раунду змагань суддя з виду повинен упевнитись в наявності кваліфікованого медичного персоналу для надання першої невідкладної допомоги у випадку будь-якого нещасного випадку або травми учасника або офіційної особи, яка знаходилася в зоні змагань/ізоляційній зоні.

9.3.6. Все обладнання/оснащення, що використовується на змаганнях, повинне відповідати стандартам UIAA або бути ухваленим ICС, або, в окремих випадках, головним суддею, відповідно до повноважень, делегованих йому Федерацією. До загальних вимог відносяться наступні:

учасники повинні використовувати ухвалену UIAA одинарну вірьовку, яка надається організаторами; частота заміни вірьовок визначається суддею з виду.

9.3.7. Оснащення трас. Необхідно дотримуватись наступних правил техніки безпеки:

а) муфта та система страховки: кожна точка страховки, яка буде використовуватись під час кожного раунду змагань, повинна бути оснащена системою страховки та карабіном, за допомогою яких учасник прикріплюється до вірьовки. Необхідно звести до мінімуму навантаження на карабін. Ремінь з’єднується з точкою страховки (без допоміжного карабіна) за допомогою 10 мм Maillon Rapide, ухвалена UIAA-ICС.

Примітка: муфта в Maillon Rapide повинна бути закрита та натягнена згідно із специфікацією, затвердженою виробником.

б) при необхідності подовження звичайного ременя страховки, використовується стрічка такої ж міцності, як і звичайний ремінь, яка пришивається до нього швейною машиною. Для з’єднання петель з ременем використовується липка стрічка; ні за яких обставин не потрібно скорочувати або лагодити такі ремені за допомогою вузлів. Ні за яких

обставин не можна використовувати для налагодження потрібної довжини ланцюги. Забороняється використовувати вірьовку з вузлами, а також доточені ремені.

9.3.8. На початку кожної спроби в кожному раунді:

а) кожен учасник повинен бути екіпірований згідно з відповідним положенням ICС;

б) учасник повинен прив’язатись до вірьовки “8” вузлом, який у свою чергу підстраховується вузлом безпеки;

в) перед спробою учасника в раунді суддя, що страхує учасника, повинен упевнитись (краще це зробити в транзитній зоні), щоб учасник був прив’язаний до вірьовки відповідно до вищезазначеного в п. 5.5.3;

г) перед тим як супроводжувати учасника на стартову лінію траси, суддя, що страхує учасника, повинен упевнитись, що вірьовка знаходиться в правильному положенні і готова для використання;

д) змагання на трудність: попередньо порадившись з суддею по трасах, кожен суддя з виду повинен вирішувати, чи потрібні послуги судді, що страхує учасника на початку проходження траси для додаткової підстраховки учасника при спусканні, коли учасник здійснює спробу проходження траси.

9.3.9. Суддя, що страхує учасника, повинен уважно слідкувати за спортсменом під час проходження спроби і забезпечити щоб:

а) сильно натягнута вірьовка не заважала рухам спортсмена;

б) ніщо не заважало спортсменові прикріпити вірьовку до точки страховки або у випадку, якщо спортсмен все таки не зміг прикріпити вірьовку до точки страховки – послабити її (вірьовку);

в) падіння було безпечно призупинене в динаміці;

г) не допустити повного падіння спортсмена;

д) при спробі зупинити падіння спортсмен не пошкодився.

9.3.10. При прикріпленні вірьовки до останньої точки страховки (різке натягування) або при спробі зупинити падіння, спортсмена необхідно спускати на землю. Необхідно вжити всіх заходів, щоб не допустити зіткнення спортсмена з наземним обладнанням.

9.3.11. Поки спортсмен відв’язується від вірьовки, суддя, що страхує учасника, повинен швидко зробити відтяжку (на скільки це дозволяє різке натягування). Суддя, що страхує учасника, відповідає за те, щоб спортсмен залишив якомога швидше зону змагань.

9.3.12. Суддя з виду має право віддати розпорядження федерації-організатору замінити суддю, що страхує учасника в будь-якому раунді змагань. Будучи усуненим, суддя, що страхує учасника, не може виконувати обов’язки судді, що здійснює страховку в подальшому ході змагань.

9.3.13. Якщо існують такі поважні причини (травма, хвороба), що спортсмен не може брати участь у змаганнях, головний суддя може звернутись до лікаря змагань із проханням оглянути спортсмена. Якщо за результатами обстеження лікар вважає, що спортсмен не може брати участь у змаганнях, головний суддя може звільнити спортсмена від змагань. Якщо потім (на пізнішому етапі) є ознаки того, що скелелаз одужує, тоді він/вона можуть звернутись з проханням пройти обстеження ще раз.

9.3.13 Ні за яких обставин не повинне постачатись оснащення на прохання спортсмена, наприклад спуск на землю з вершини болдерінгової траси по драбині.

9.4. Вимірювання висоти та фіксування часу

9.4.1. Федерація-організатор (якщо цього не зробила ICС) забезпечує змагання досвідченою командою, в обов’язки якої входить вимірювання висоти, фіксування часу та результатів в кожному раунді змагань.

9.4.2. За попереднім погодженням судді на трасі судді-вимірювачі висоти повинні підготувати топографічну схему (“Топо”) кожної траси змагань, де буде показано розташування та висота кожного крючка та точки страховки на трасі. Тільки головний суддя та суддя з виду повинні мати цю схему.

9.5. Інформація про результати

9.5.1. Федерація-організатор повинна забезпечити, по можливості, дисплейною інформаційною системою(Табло), яка показувала б успіхи кожного спортсмена та його позицію в рейтинговому списку протягом змагань.

9.5.2. Перед стартом кожного спортсмена на табло повинні з’являтись дані про спортсмена (його прізвище, ім’я).

9.5.3. По завершенні кожного раунду змагань суддя з виду повинен мати повний рейтинговий список спортсменів. Після того, як ця інформація буде перевірена (в разі необхідності будуть внесені поправки) та офіційно затверджена суддею з виду та головним суддею в письмовій формі, публікується фінальний рейтинговий список.

9.5.4. Офіційні протоколи змагань повинні готуватись суддями-вимірювачами та службою інформації результатів. Всі протоколи повинні подаватись в друкованому вигляді. Протоколи, написані від руки, прийматись не будуть.

9.5.5. Протокол кожного раунду змагань друкується на затвердженій Федерацією формі, де повинна розміщуватись наступна інформація:

а) затверджений організаторами змагань логотип;

б) назва змагань (напр-д: Кубок “Дніпра”);

в) місце проведення змагань (напр-д Дніпропетровськ);

г) вид змагань (напр-д: Трудність, швидкість);

д) дата проведення змагань;

ж) назва раунду змагань (напр-д: Фінал-чоловіки);

з) коли раунд змагань проходить на одній або двох паралельних трасах, результати кожної траси повинні чітко визначатись (напр.: Траса А);

і) прізвища, офіційний статус та підпис керівних осіб (напр-д: Головний суддя, суддя з виду та суддя по трасі);

к) час оголошення рейтингового списку.

9.5.6. Фінальний (кінець змагань) протокол, окрім зазначеної в п.8.8, повинен містити наступну інформацію:

а) навпроти кожного прізвища спортсмена – висоту, яку спортсмен досяг в кожному з попередніх раундів змагань, в яких він брав участь;

б) кінцеві результати кожного раунду змагань.

9.5.7. Більше ніяка інформація не повинна міститись в протоколі, окрім зазначеної Федерацією.

9.5.8. Після затвердження результатів кожного раунду змагань (включаючи фінал та півфінал), копії протоколів необхідно направити:

а) головному судді;

б) судді з виду;

в) інспектору ФАіС України;

г) менеджерам команд або, у випадку відсутності останнього, призначеному члену команди;

д) до прес-офісу;

ж) оператору служби інформації.

9.6. Стартовий список змагань

9.6.1. Стартовий список змагань повинен бути оголошений на технічному засіданні за день до початку змагань, відповідно до положення, що стосується таких списків та:

а) розданий всім представникам команд.

б) поміщений на офіційній дошці для оголошень та інших дошках для оголошень (напр-д в готелях, де розміщаються менеджери та спортсмени команди).

Стартовий список кожного наступного раунду змагань складається в межах 30 хвилин після закінчення попереднього раунду відповідно до положення, зазначеного вище.

9.6.2. Стартовий список повинен містити наступну інформацію:

а) час відкриття та закриття ізоляційної зони на наступний раунд змагань;

б) час стартів наступного раунду змагань;

в) іншу інформацію, затверджену головним суддею.

9.6.3. Метод складання стартового списку:

а) якщо відкритий раунд змагань проходить на одній трасі, порядок стартів може визначатись шляхом ранжирування;

б) якщо відкритий раунд змагань проходить паралельно на двох або більше трасах, тоді порядок стартів спортсменів визначається відповідно до:

по-перше, їх позиції у поточному рейтингу кубку світу, напр., один за другим;

в) порядок стартів для раундів, які йдуть слідом за відкритими раундами: порядок стартів визначається зворотнім порядком рейтингу у попередньому раунді (напр-д перший стартує останнім). Якщо за результатами попереднього раунду є спортсмени, які мають однакову кількість очок, порядок їх стартів визначається шляхом жеребкування. Для суперфіналу застосовується такий же порядок стартів, що і в фіналі.

9.7. Відеозапис трас

9.7.1. Кожна спроба проходження траси спортсменом записується на відеокамеру досвідченим відеооператором. Принаймні одна (а краще дві) відеокамера повинна бути задіяна для кожної траси. Бажано, щоб національний суддя допомагав відеооператору.

9.7.2. Разом з суддею з виду та суддею-демонстратором президент журі визначає розміщення відеокамери. Особлива увага приділяється тому, щоб ніщо не заважало відеооператору виконувати його обов’язки та щоб ніхто і ніщо не закривало об’єктив камери.

9.7.3. Для полегшення роботи суддівства телевізійний монітор, що з’єднаний з системою відеозапису, повинен мати відтворюючий пристрій. Ніхто, окрім президента журі та судді з виду, який призначений на трасу, не має доступу до системи відтворення. Монітор для відтворення відеозапису повинен бути розміщений таким чином, щоб суддям ніщо і ніхто не заважав продивлятися відеоматеріал і обговорювати інцидент.

9.7.4. Офіс ICС також повинен бути оснащений відеовідтворюючим пристроєм та телевізором з тим, щоб дати змогу суддям проглянути відеозапис інциденту, що трапився під час змагань. Ніхто, окрім офіційних осіб ICС, не має права доступу до офісу ICС та/або відеозапису, зробленого під час змагань.

9.7.5. Тільки офіційні особи ICС мають право проглядати будь-яку частину відеозапису змагань.

9.7.6. В кінці кожного раунду змагань відеоплівка через делегата ICС передається в Секретаріат ICС.

9.7.7. Не можна робити копію цього відеозапису, якщо на це нема розпорядження ICС.

9.7.8. Всі відеозаписи змагань використовуються тільки з метою суддівства змагань та з метою використання на підготовчих курсах ICС. Ні за яких обставин вони не повинні використовуватись ніким, окрім персоналу ICС.

9.8. Медичне обслуговування

9.8.1. Федерація/організатор бере на себе організацію медичного обслуговування за участю висококваліфікованого досвідченого медперсоналу на весь період змагань, починаючи з часу відкриття ізоляційної зони і до завершення проходження траси останнім спортсменом. Присутність лікаря на змаганнях є обов’язковою. Під час проходження траси спортсменом він/вона разом з іншими кваліфікованими медпрацівниками перебувають в або близько біля зони змагань з тим, щоб у разі потреби надати швидку невідкладну меддопомогу.

9.8.2. Як мінімум, наявність приватного легкодоступного медпункту, оснащеного всім необхідним для надання медичної допомоги на випадок травмування та легкого захворювання, є обов’язковою.

9.8.3. Необхідно вжити всіх заходів і перевірити їх на практиці, щоб на випадок серйозного нещасного випадку, що трапився з учасником змагань, офіційною особою або іншою особою, яка перебуває на змаганнях, була надана кваліфікована професійна допомога.

9.9. Допінг-контроль

9.9.1. На Чемпіонаті України – відбіркових змаганнях, по можливості, здійснюється допінг-контроль перед Чемпіонатом світу або Європи.

9.10. Медіа-служба

9.10.1. Прес-офіс: федерація/організатор повинна призначити відповідальну особу з питань преси, надати окремий офіс для прес-служби з персоналом для обслуговування працівників засобів масової інформації, які отримали акредитацію та офіційний статус на змаганнях. Для забезпечення ефективної роботи журналістів та іншого медіа-персоналу прес-офіс повинен мати:

а) відповідне робоче приміщення;

б) принаймні один телефон;

в) принаймні один телефакс;

г) принаймні один ксерокс;

д) повну та відповідну інформацію про змагання;

ж) копії стартових списків, тимчасові та фінальні результати та, по закінченню змагань, поновлений рейтинговий список етапів Кубка світу та постійно оновлюючий світовий рейтинг.

9.10.2. Зона інтерв’ю: для проведення інтерв’ю федерація/організатор повинна надати окреме, досить тихе і зручне приміщення. Це приміщення повинне знаходитись досить близько до зони змагань.

Примітка: не дозволяється проводити інтерв’ю перед стіною під час проведення змагань.

9.10.3. Фотографи: по обидві сторони зони змагань повинне бути обладнане місце для роботи фотографів. Де можливо, фотографів забезпечують піднімальними пристроями для того, щоб отримати знімки з висоти.

Примітка: ні за яких обставин фотографам (професійним або любителям) не дозволяється входити в зону змагань, якщо на це нема дозволу головного судді.

9.10.4. Команда телеоператорів: тільки з дозволу головного судді операторам дозволяється працювати в зоні змагань. Їм дозволяється перебувати там за умов що:

а) вони не заважатимуть спортсмену під час підготовки та самого проходження траси;

б) вони не заважатимуть судді, що забезпечує страховку учасника та його помічникам;

в) обладнання, яким користуються у своїй роботі оператори, не заважатиме виконанню своїх обов’язків судді, що здійснює страховку учасника. Слід вжити всіх необхідних заходів, щоб не допустити зіткнення спортсмена з операторами, телекамерами та іншим обладнанням під час падіння;

г) вся бригада операторів виконуватиме накази судді з виду та/або головного судді;

д) команди телеоператорів можуть працювати на верху стіни, яку попередньо ухвалює головний суддя. Не дозволяється використовувати занадто яскраве та миготливе освітлення та все інше, що заважає спортсменові під час проходження траси;

ж) проведення інтерв’ю здійснюватиметься відповідно умов, зазначених в п. 9.10.2.

9.10.5. Доступ в ізоляційну зону: з дозволу головного судді вхід в ізоляційну зону (але не в транзитну зону) дозволяється тільки командам телеоператорів та фотографам. З тим, щоб забезпечити повну безпеку та не допустити небажаних перешкод в проходженні спортсменами трас, перебуваючи в ізоляційній зоні, кожна команда телеоператорів та кожен фотограф супроводжується та перебуває під постійним наглядом офіційного представника федерації-організатора.

9.11. Страховка

9.11.1. Федерація-організатор забезпечує, щоб чітка страховка відповідала всім міжнародним та національним положенням, що стосуються спортивних заходів.

9.12. Церемонія нагородження

9.12.1. Церемонія нагородження спортсменів повинна проводитись відповідно до протоколу МОК, передбаченого для таких заходів. Звучання національного гімну та підняття національних прапорів є обов’язковою процедурою на чемпіонатах та фінальних етапах Кубка України.

9.12.2. Всі учасники повинні бути присутні на церемоніях відкриття, нагородження та закриття, якщо на це нема особливих розпоряджень головного судді. У разі невиконання цього положення до спортсмена можуть бути застосовані санкції, такі, як “жовта картка”, а якщо не дотримався цього положення один із трьох найкращих спортсменів з кожного виду, то до нього застосовується санкція “червоної картки”.

СТІНА ДЛЯ СКЕЛЕЛАЗІННЯ

10.1. Стіна для скелелазіння та постановка трас

10.1.1. Стіна для скелелазіння: стіна для скелелазіння та/або боулдерінгу повинна бути змонтована згідно з Положеннями ICC (EN 12572), що стосуються стіни для скелелазіння. Федерації-організатори несуть відповідальність за наявність сертифікатів (згідно з EN 12572 та іншими місцевими законами), виданих виробником та конструктором стіни, а також за те, щоб стіни та/або боулдери були змонтовані у повній відповідності з нормами EN 12572 та іншими стандартами, що прийняті у відповідній країні щодо цього виду споруд.

10.1.2. Федерація – член-організатор, за умови затвердження, призначає головного постановника траси та бригаду для постановки траси. До обов’язків головного постановника траси належать:

а) проектування трас для кожного раунду змагань, монтування зачіпок та страховки, а також обладнання для кожної траси відповідно до Положень ICC, перевіряючи щоб траси відповідали технічним нормам та правилам техніки безпеки ICC;

б) координація роботи асистентів постановників трас та забезпечення дотримання правил безпеки під час монтування та демонтажу стіни, а також під час проведення змагань;

в) лагодження та очистка трас за дорученням судді в категорії;

г) проектування, монтування та підтримка обладнання, призначеного для розминки;

д) допомога команді вимірювачів та/або суддям на трасі із виду в складанні “топо”(топографічної схеми) кожного маршруту;

ж) оповіщання головного судді щодо розміщення відеокамер для кожної траси;

з) оповіщення президента журі та судді з виду щодо часу, який відводиться учасникам на пробне проходження кожної траси.

10.1.3. З метою збереження навколишнього середовища у місцях виходу скель, а також виключення впливу погодних умов, створення рівних умов для всіх учасників, сприяння залученню глядачів і представників масової інформації більшість змагань проводиться в приміщеннях на штучних стінах (стендах).

10.1.4. Основні змагання, що рекомендовані Федерацією альпінізму і скелелазіння та затверджені Держкомспортом в Єдиному календарному плані змагань України (щорічно), повинні проводитись на спеціально змонтованих штучних стінах для скелелазіння, які відповідають установленим стандартам :

мінімальна ширина кожної траси – 3м;

мінімальна висота – 12 м, які б дозволяли монтувати траси мінімальною довжиною в 15 м. З дозволу головного судді ширина менше 3 метрів може прийматись для лімітованих секцій стіни.

10.1.5. Вся поверхня стіни повинна бути придатна для скелелазіння. За винятком : отвори, призначені для болтів, не повинні використовуватись учасниками для підтримки руками.

10.1.6. Краї стіни, як бокові так і верхній, не повинні використовуватись під час лазіння.

10.1.7. При необхідності, траси змагань на стіні повинні бути позначені чіткими нерозривними обмежувальними лініями.

Обмеження, яке заборонено використовувати на трасі повинно бути виділено червоним кольором.

Обмеження, яке не можна використовувати під час лазіння але допускається його торкання за обмеженням, виділяється другим кольором (бажано чорним).

10.1.8. Зважаючи на те, що провідні скелелази світу для своїх тренувань максимально використовують природні скелі (це є більш ефективним для підготовки висококласних спортсменів), в календарному плані змагань допускається проведення 1-2 етапів Кубка України.

10.2. Інвентар та устаткування

10.2.1. Стіна для скелелазіння повинна будуватись згідно з затвердженим в установленому порядку проектом або типовим проектом та мати дозволи всіх організацій, щоб дотримуватись правил безпеки під час проведення спортивних заходів.

10.2.2. На стіні для скелелазіння монтуються стаціонарні точки (спеціальні альпіністські карабіни) для забезпечення надійної страховки.

10.2.3. Стіна для скелелазіння забезпечується наступним комплектом інвентарю:

а) зачіпки для скелелазіння різної конфігурації;

б) фрагменти скельного рельєфу;

в) упорні гайки (бульдоги) для закріплення зачіпок;

г) болти для закріплення зачіпок.

10.2.4. Для проведення всеукраїнських змагань стіна повинна бути обладнана електронним таблом “СТАРТ – ФІНІШ”, що має такий комплект обладнання:

а) закріплені на стіні 4 фінішні кнопки;

б) закріплені на стіні 4 цифрових табло;

в) системний блок;

г) пульт управління для суддів;

д) програмне забезпечення;

е) відеокамери – 2 шт.;

є) телевізор для перегляду відеозапису;

ж) ноутбук;

з) ксерокс.

10.2.5. Для постановки трас необхідно:

а) електрокара-підйомник (підйом 14 м);

б) драбина 10 м;

г) системи для страховки альпініста – 4 шт. – для підготовників трас;

д) система для страховки скелелаза;

е) гальмовий пристрій для страховки – 4 шт.;

є) шуруповерт типу Mifkita – 2 шт.

ж) вірьовка альпіністська на динаміку;

з) відтяжки, що спарені 2 альпіністськими карабінами;

і) черевики для скелелазіння.

XІ. ДИСЦИПЛІНАРНІ ЗАХОДИ, АПЕЛЯЦІЇ

11.1. Дисциплінарні заходи під час проведення змагань

11.1.1. Головний суддя має всі повноваження на прийняття мір та рішень стосовно змагань в межах зони проведення цих змагань; напр-д, в реєстраційній зоні, в ізоляційній та транзитній зонах, в стартовій зоні та на стіні.

11.1.2. Дані дисциплінарні Положення слід читати у поєднанні з правилами проведення міжнародних змагань зі скелелазіння.

11.2. Учасники

11.2.1. Головний суддя та судді з виду уповноважені вдаватись до наступних дій (зазначені нижче) у випадку недотримання Правил змагань, а також неналежної поведінки спортсмена у зоні проведення змагань:

а) неофіційне усне попередження;

б) офіційне попередження, яке супроводжується показом “жовтої картки”;

Головний суддя має право застосувати наступну санкцію:

в) (дискваліфікація – з показом “червоної картки”.

11.2.2. “Жовта картка” (п.11.2.1(б)) застосовується при наступному порушенні Правил:

а) затримка з поверненням в ізоляційну зону після розпорядження, даного суддею з виду або головним суддею;

б) затримка в транзитній зоні та запізнілий вступ в зону змагань (після сигналу);

в) недотримання положень ІСС щодо оснащення та екіпіровки;

г) торкання інших, окрім стартових, зачіпок на проблемній трасі (болдерінг);

д) відсутність фіналістів на церемонії нагородження;

ж) недотримання розпоряджень судді з виду та/або головного судді;

з) вживання образливої нецензурної лексики або непристойна поведінка;

і) поведінка, яка суперечить нормам спортивної етики.

Апеляція проти винесення таких рішень подається після процедури, зазначеної в розділі XII.

11.2.3. Друга “жовта картка” в одному і тому же змаганні означає дискваліфікацію спортсмена у цьому змаганні.

Три “жовті картки” в одному сезоні – у цьому випадку спортсмен не може заявити себе на наступні змагання ICС у даній дисципліні.

11.2.4. Дискваліфікація без подальших санкцій:

Наступні порушення Правил ведуть до отримання “червоної картки” і дискваліфікації спортсмена у цьому змаганні без подальших санкцій:

а) обстеження трас за межами дозволеної зони обстеження;

б) вчасно не повідомлено про недолік в екіпіровці;

в) використання недозволеного оснащення;

г) використання недозволеного спорядження та відсутність номера, виданого організатором.

д) недозволене використання будь-яких засобів зв’язку під час перебування в ізоляційній зоні або в інших залах, де це заборонено робити.

Апеляції проти винесення даних рішень подаються після процедури, зазначеної в розділі XII.

11.2.5. Дискваліфікація з негайною передачею справи до дисциплінарної комісії: наступні порушення правил ведуть до “червоної картки” та негайної дискваліфікації спортсмена з передачею справи в дисциплінарну комісію, а після відповідної процедури, до подальших санкцій з недопущенням до участі в одному з етапів Кубка світу або в одному із наступних змагань ICС, якщо порушення правил було відмічено не під час проведення Кубка світу:

а) порушення Правил в залі проведення змагань, в проміжній та транзитній зонах:

– збирання інформації про трасу, яку спортсмен має пройти (за винятком тої, яку дозволяється збирати згідно з правилами);

– збирання і передача інформації іншим спортсменам, за винятком тої, яку дозволено згідно з Правилами;

– відволікання та зауваження будь-якому спортсменові, який готується до спроби або під час проходження ним спроби;

– недотримання розпоряджень офіційних суддів та/або організаторів;

– відсутність на будь-якій із офіційних церемоній або інших офіційних заходах;

– недотримання правил щодо реклами на екіпіровці учасника;

– порушення норм спортивної етики, або інше, що веде до серйозної дезорганізації змагань;

– вживання грубої, образливої лексики та/або поведінки по відношенню до офіційних осіб, організаторів та/або офіційних осіб команди, інших учасників та/або громадськості.

11.2.6. Після того, як спортсмен отримав жовту або червону картку, головний суддя повинен:

а) подати керівнику команди спортсмена письмове повідомлення про порушення правил та застосування подальших дисциплінарних санкцій до спортсмена, що здійснив ці порушення;

б) головний суддя також повинен подати копію цього письмового повідомлення разом з детальним звітом про фактичне порушення правил, свідчення цього порушення та рекомендації щодо застосування додаткових санкцій в ICС на розгляд дисциплінарної комісії ICС.

11.3. Офіційні особи команди

11.3.1. Статус офіційних осіб команди прирівнюється до статусу спортсменів.

11.4. . Інші особи

11.4.1. Головний суддя має всі повноваження вимагати негайного вилучення із стартової зали, включаючи ізоляційну та транзитну зони, будь-якої особи, яка порушує правила, та, в разі необхідності, припинити проведення змагань, поки не буде виконано його вимоги.

XІI. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙ

12.1. Апеляційне журі

12.1.1. Членами апеляційного журі є головний суддя та інспектор від ФАіС України. Усі рішення по апеляціям (усні та письмові) фіксуються у протоколі секретаря апеляційного журі. У випадку подання письмової апеляції або усної (у разі нижчезазначених П.12.2. та 12.3.2..б), головний суддя скликає апеляційне журі. Якщо головний суддя має відношення до попереднього рішення, то тоді суддя по виду, який не є втягнутим в цю справу, займає місце головного судді. Якщо журі не може дійти єдиного рішення, тоді входить в силу попереднє рішення. Рішення повинно бути прийнятим якнайшвидше. У випадку письмової апеляції, рішення апеляційного журі подається головним суддею в письмовій формі особі, яка офіційно подавала апеляцію, або у разі нижчезазначеного П.12.3.2б – керівнику команди. Спортсмен також повинен ознайомитись з рішенням апеляційного журі.

12.1.2. Рішення апеляційного суду щодо п.12.2 та п.12.3 даних Правил є кінцевим і не підлягає апеляції.

12.2. Апеляція проти рішення судді щодо спроби учасника на трасі

12.2.1. Що стосується апеляції щодо розділу V, загальних правил, – п.5.13 даних правил, то її можна подати судді з виду, який в свою чергу негайно інформує та передає головному судді.

12.3. Апеляції, які подаються вслід за опублікуванням результатів кожного раунду

12.3.1. Апеляція щодо ранжирування учасника після закінчення раунду змагань, а також після опублікування офіційних результатів повинна бути подана не пізніше 30 хвилин після опублікування результатів. Апеляція подається лише після опублікування результатів в кінці кожного раунду змагань. Апеляція подається керівником команди або (у разі відсутності керівника команди) самим спортсменом головному судді в письмовій формі (на міжнародних змаганнях – англійською мовою). Апеляція повинна супроводжуватись сплатою визначеного Федерацією апеляційного внеску.

12.3.2. Змагання на швидкість:

а) у випадку раунду, який проходить на визначення часу проходження спроби спортсменом (напр. Кваліфікаційний раунд), апеляція подається відповідно до вищезазначеного п.12.1.

б) щодо фінального (система вибування) раунду змагань, то апеляція подається судді з виду відразу ж після її оголошення результату по закінченні забігу спортсменом. Суддя з виду повинен зразу же її передати головному судді. Наступний раунд фіналу змагань на швидкість не розпочинається до тих пір, поки головний суддя не оголосить своє рішення. Ця апеляція подається без сплати апеляційного внеску.

12.4. Апеляція до дисциплінарної комісії

12.4.1. У цих випадках, де головний суддя вважає, що факт порушення правил заслуговує на розгляд дисциплінарної комісії Федерації, ця справа передається в дисциплінарний орган разом із звітом головного судді, копіями письмового спілкування між головним суддею та керівником команди, спортсменом та всіма відповідними підтвердженнями (звинувачуваннями).

12.5. Дисциплінарна комісія

12.5.1. Склад дисциплінарної комісії та процедура розгляду нею справ зазначається у відповідних документах Федерації.

12.6. Апеляційні внески

12.6.1. Розмір апеляційного внеску визначається Колегією суддів щорічно та затверджується Виконкомом Федерації.

12.6.2. Якщо апеляція приймається, то апеляційний внесок повертається. Якщо апеляцію відхилено, то внесок не повертається.

12.6.3. Будь-яка апеляція на офіційне рішення подається відповідно до процедури подання апеляції, затвердженої цими правилами.

12.6.4. Апеляційна процедура на офіційне рішення судді під час змагань.

12.6.5. Апеляція на рішення судді з виду програми змагань подається представником команди, тренером або самим учасником у письмовій формі Головному судді змагань і супроводжується платою за апеляцію у розмірі стартового внеску. Головний суддя скликає Апеляційне журі (Головний суддя, заступник Головного судді з виду, заступник Головного судді по трасах , інспектор змагань і представник організації, що проводить змагання). Рішення Апеляційного журі у письмовій формі передається Головним суддею особі, що подала апеляцію протягом 1 години.

12.6.6. Апеляція на рішення судді з ранжирування учасника після завершення туру змагань і після оголошення офіційних результатів може бути подана не пізніше 30 хвилин після оголошення результатів.

12.6.7. Апеляційне журі уповноважене приймати рішення з питань, не визначених у Положенні і в Правилах та виносити рішення під час змагань з питань трактування Положення і Правил.

12.6.8. Якщо апеляція підтримана, то апеляційна плата повертається; в разі відхилення апеляції – апеляційна плата не повертається.

12.7. Апеляції, які подаються вслід за опублікуванням; процедура після змагань.

12.7.1. Апеляція на рішення Апеляційного журі може бути подана у письмовій формі не пізніше 10 днів після закінчення змагань. Кожна апеляція супроводжується апеляційною платою у розмірі стартового внеску даних змагань.

12.7.2. Плата за подання апеляції на рішення Апеляційного журі адресується голові Колегії суддів зі скелелазіння України. Апеляція повинна бути розглянута в термін до одного місяця з моменту отримання апеляції. На період, коли розглядається подібна апеляція, усі санкції і покарання проти суб’єкта апеляції будуть припинені. Рішення Колегії суддів – остаточне.

12.7.3. Плата за подання апеляції на рішення Апеляційного журі не повертається.

12.8. Рекламні права і право трансляції на телебаченні

12.8.1. Право трансляції на телебаченні і право розміщення любої реклами в районі проведення змагань належать:

а) для змагань III категорії – організації, яка проводить змагання;

б) для змагань I-II категорії – Федерації.

12.9. Додатки

Додаток 1

П О П Е Р Е Д Н Я З А Я В К А

На участь у змаганнях____________________________________зі скелелазіння (назва змагань)

Категорія змагань ______________________________________________________

Команда _______________________________________________________ (назва команди, суб’єкт федерації, місто)

Тренер команди__________________________________________________ (прізвище, ім’я., по батькові.; рік народження)

Керівник команди_________________________________________________ (прізвище, ім’я , по батькові.; рік народження)

Склад команди

№№ п/п	Призвіще, ім’я та по батькові	Дата народжен.	Спорт. Розряд	Місто	Примітка

З положенням про змагання учасники ознайомлені.

Команда забезпечується___________________________________________________ (організація)

Керівник суб’єкта Федерації_________________________________________ (П.І.Б. підпис)

м.п. “____”_______________20___

Додаток 2

І М Е Н Н А З А Я В К А

На участь у ___________________________________________________________ Місце проведення ______________________

Команди _____________________________________________________________ Дата проведення _______________________

Команда, ФСТ, СК

№№ п/п	Прізвище, ім’я по батькові	Дата народж.	Розряд	Регіон область,	Назва ДЮСШ, ДСТ	Вид (номер) Програми	Додаткові поля		Тренери	Підпис лікаря та печатка ЛФД
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11

Підпис керівника ______________________________________ (Прізвище)

м.п. Підпис представника команди _____________________ _____ (Прізвище)

Додаток № 3

ЗАТВЕРДЖУЮ

Головний суддя

______________

“____”_________ 200__ р

АКТ ГОТОВНОСТІ

траси ___________________________________________

( назва виду програми )

змагань _________________________________________

( назва )

Траса відповідає вимогам правил змагань зі скелелазіння цього виду.
Стан траси гарантує дотриматись вимог безпеки.
Організація страховки перевірена.
Траса обладнана необхідною маркіруванням і пунктами страховки.
Параметри траси:

а) висота стіни (стенду)

б) довжина

в) число пунктів страховки

г) середня крутизна

д) категорія трудності

е) кращий час проходження траси суддею-демонстратором до показу її учасникам (змагання на швидкість) ___________________

6.До акту додається схема траси.

Начальник траси _______________________ _________________

(Прізвище, ім’я, по батькові) (підпис)

Заст.гол.судді по трасам _______________________ ____________

(Прізвище, ім’я, по батькові) (підпис)

Заст.гол. судді з виду _________________________ ____________

(Прізвище, ім’я, по батькові) (підпис)

Додаток № 4

ПРОТОКОЛ РЕЗУЛЬТАТІВ

( назва змагань )

Місце проведення Дата проведення

чоловіки ( жінки ) – трудність

Заст. Гол. судді з виду програми – Прізвищі, ім’я, по батькові (суд.кат.)

Прізвище, ім’я по батькові	Дата нар.	Роз- ряд	коман да	Кваліфікація	1/2 фін.	Фінал	Місце	Рейт. бали	Вик. розр.
1
2
3

Головний суддя (суд. кат.) ___________________________ ________

(Прізвище, ім’я, по батькові) ( підпис )

Головний секретар (суд.кат.) ________________________ ____________

(Прізвище, ім’я, по батькові ) ( підпис )

ПРОТОКОЛ РЕЗУЛЬТАТІВ

( назва змагань )

Місце проведення Дата проведення

чоловіки ( жінки ) – швидкість

Категорія трудності трас –

Заст. Головного судді з виду – Прізвище, ім’я, по батькові (суд. кат.)

Прізв. ім’я по батьк..	Дата Нар	Роз ряд	Ко- ман да	Кваліфікац.	1/8 фін	1/4 фін	1/2 Фін	Фін	Міс це	Рей тинг	Вик. роз.
1
2
3

Головний суддя ( суд. кат.) ________________________ _________

(Прізвище, ім’я, по батькові) ( підпис )

Головний секретар __________________________ ________

( Прізвище, ім’я, по батькові) ( підпис )

Додаток № 5

ПРОТОКОЛ РЕЗУЛЬТАТІВ

( назва змагань )

Місце проведення Дата проведення

чоловіки ( жінки ) – серія трудних коротких трас

Заст. Головного судді з виду – Прізвище, ім’я, по батькові (суд. кат. )

Місце

Прізв., ім’я по

батьк.

Роз-

ряд

Дата народ-ження

Команда

Кваліфікація

Ф І Н А Л

ТОП

Спроба

Зона

Спроба

ТОП

Спроба

Зона

Спроба

Головний суддя (суд.кат.) ______________________________________ ___________

(Прізвище, ім’я, по батькові) ( Підпис )

Головний секретар (суд. кат.)

______________________________________ ____________

(Прізвище, ім’я, по батькові) (Підпис)

Додаток № 6

Особиста картка учасника
Група
Місто
Прізвище, ім’я по батькові
Дата народження				Розряд
Лазіння на трудність
Етапи Виду	стартовий номер	Результат			Місце
Кваліфікація
1/2
Фінал
Суперфінал

Лазіння на швидкість
Етапи Виду	Стартовий Номер	Ліва Траса	Права траса	Сума	Місце
Кваліфікація
1/8
1/4
1/2
Фінал
Суддя з виду

Відокремлений підрозділ
Федерації альпінізму і скелелазіння України у Львівській області

Скелелазіння, правила змагань

З ПИТАНЬ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

СКЕЛЕЛАЗІННЯ

ЗАТВЕРДЖУЮ ПОГОДЖЕНО

С К Е Л Е Л А З І Н Н Я

ЗМІСТ

ІХІ

Вікові групи

Відокремлений підрозділ Федерації альпінізму і скелелазіння України у Львівській області

Скелелазіння, правила змагань

З ПИТАНЬ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

СКЕЛЕЛАЗІННЯ

ЗАТВЕРДЖУЮ ПОГОДЖЕНО

С К Е Л Е Л А З І Н Н Я

ЗМІСТ

ІХІ

Вікові групи

Відокремлений підрозділ
Федерації альпінізму і скелелазіння України у Львівській області